26. Біологічна теорія етносу

Виходячи з ідеї німецького філо¬ софа XVIII ст. Гердера, який народ (етнос. —М.Т.) зводив до єдності “крові і землі”, спираючись на традиції еволюціоністсь¬ кої і дифузіоністської етнології другої половини XIX — ПОЧ.ХХ ст., російський етнолог М.С.Широкогоров розробив першу спра¬ вжню теорію етносу. У 1923 р. в Шанхаї він видав працю “Етнос: Дослідження основних принципів зміни етнічних і етнографіч¬ них явищ”. Її автор вважав, що “етнос” — це така людська спі¬ льнота, в якій відбувається процес творення, розвитку і смерті тих елементів, котрі дають можливість існувати людству як окре¬ мому виду. При цьому етносом він вважав таку групу людей, яка об’єднана спільністю походження, звичаїв, мови і укладом жит¬тя. Широкогоров розглядав розвиток етносу як процес пристосу¬ вання до середовища і пристосування середовища до своїх по¬ треб. Ототожнюючи етноси з біологічними спільнотами, він ме¬ ханічно переносив закони біології, точніше зоології, на історичні процеси. Це підтверджується його висновком, що для етносу будьяка форма існування виправдана, якщо вона забезпечить йому виживання, бо основна мета етносу — вижити. Рушійною силою розвитку етносів він вважав війну, розвиток культури і зростан¬ ня населення. Біологічну концепцію етносу сповідував і німець¬ кий вчений українського походження Андрій Білинський, який відстоював думку, що народ (етнос. — М.Т.) є біологічною спіль¬ нотою, тобто природним, біологічним явищем. Для нього народ (етнос) — небудь-якагрупа людей, а така група, яка “поєднана кровними, біологічними зв’язками” .