3.Значення етнології, як самостійної науки

Донедавна багато авторів ставились до етнології як до допомі­

жної чи спеціальної дисципліни. Це свідчить про їх необізна­

ність з етнологією та про глибокий консерватизм їхніх наукових

поглядів. З 20-х років XX ст. мали місце і протилежні підходи

до етнології, що трактували її як своєрідну інтегральну суперди-

сципліну, своєрідний згусток гуманітарних і природничих знань

про етноси-народи. З наукової точки зору обидва підходи не­

прийнятні. Етнологія як самостійна наука, склавшись упро­

довж останніх 150 років, дає достатн ьо повну картину існу­

вання етносів у просторі і часі, пережитих людством етн і­

чних і соціальних змін. Вона, як і більшість самостійних наук,

має не лише науково-пізнавальне, а й практичне значення.

Відтворити історичне минуле людства — основне завдан­

ня і обов’язок сучасної науки. У цій копіткій і трудомісткій

роботі етнологія займає особливе місце, бо лише вона зд атн а

відтвори ти дописемну епоху історії людства, відновити ка­

рти ну етнічних і соціально-культурних змін у часовому і

просторовому відношеннях, д ати узагальнюючі характери ­

стики етносів. Оскільки більшість етносів не мали писемності,

то вивчати їх минувшину традиційними методами історії немож­

ливо. Але історія народів зберігається не лише в писемних па-

14

м’ятках, а й в їх традиційній господарській діяльності, матеріа­

льній і духовній культурі. Наукова важливість етнології осо­

бливо пом ітна при реконструкції епохи первісності, історії

і культури безписемних народів. Нині зрозуміло, що без епохи

первісності не було б ні самих етносів, ні епохи цивілізацій. Це

свідчить, що етнологія виконує не допоміжну, другорядну, а ос­

новну роль при реконструкції історії людства.

Оскільки загальна характеристика етносів і етнічних проце­

сів може бути здійснена лише на основі вивчення всього спектру

багатогранного культурно-побутового життя, то етнологія зосе­

реджує увагу на вивченні як ти х явищ і особливостей т р а ­

диційно-побутового ж и т т я , які виконують етнічні функції,

т а к і ти х новацій, що пізно увійшли в їх повсякденне куль­

турно-побутове ж и т т я . У ході суспільно-історичного процесу

традиційно-побутове життя видозмінюється, дістає нові вияви у

всіх сферах культури, побуту і способу життя. Наприклад, нині

українці не одягають традиційного одягу, не будують традицій­

них жител, не відзначають багатьох давніх свят, не дотримують­

ся давніх обрядів, не виконують старих ритуалів і т.п. Етнічна

специфіка українців тепер здебільшого проявляється у сфе­

р ах духовного ж и т т я , зокрема в мові, народній творчості,

в етнічних стереотипах і свідомості, в ментальності соціаль­

них і регіональних груп населення т а ін.

Етнологія нагромадила величезний фактичний матеріал для

проникнення в сутність проблем спілкування соціальних груп і

етнографічних складових кожного з етносів та міжетнічного діа­

логу культур. Вона дає можливість пізнати людство та його куль­

туру в усій їх повноті, вивчити конкретні етноси в їх зв’язках з

соціально-політичною історією, виділити етнокультурну специ­

фіку кожного з етносів тощо.

Сучасна етнологія вже прийшла до таки х важливих ви­

сновків: людство — це всі етноси Землі; поза етносами не

жила, не живе і не ж итиме жодна людина сучасного біологі­

чного виду; суб’єктом історії є етноси т а їх твор ч ість у

всіх сферах ж и т т я (створенні матеріальних і духовних ціннос­

тей, соціальних і політичних інститутах і т. ін.), бо їх діяльність

спричиняє спадковість розвитку суспільства. Значення етнології

постійно наростає, бо, з одного боку, у світі йде швидка зміна

етнічного складу країн через виникнення численних груп біжен­

ців, формування стійких етнічних меншин, наростання міжетні­

чних і міжрегіональних конфліктів. З іншого боку, постійно зро­

стають інтеграційні процеси, зокрема такі, як: взаємодія різних

15

етнокультурних традицій та їх взаємна адаптація; формування

схожих чи однакових стереотипів поведінки; розвиток нових ет­

нічних орієнтирів і етнічної свідомості у представників діаспор-

них і мігрантських груп населення і т. ін. З цього випливає

незаперечна і цілком самостійна науково-пізнавальна роль

етнології, що має важливе світоглядне значення і виконує

загальнонаукове завдання.

Етнологія, проникаючи в саму гущу повсякденного господар­

ського, культурно-побутового, соціального, громадського і духо­

вного життя етносів, вивчаючи їх зміни в ході історичних проце­

сів, досліджуючи процеси міжетнічних і міжкультурних контак­

тів, не лише висвітлює їх, а й дає практичні рекомендації.

Без етнографічних знань неможливо виробити правильного

ставлення до величезної господарсько-культурної спадщини

і раціональних знань етносів. Ця скарбниця людського досвіду

допомагає зрозуміти такі важливі практичні проблеми: геогра­

фію розміщення сучасних етносів та їх біологічне відтворення;

землеробсько-скотарські традиції окремих етносів, їх оптималь­

ну пристосованість до природно-географічних умов конкретних

екологічних ніш та можливість використання у нинішньому сіль­

ськогосподарському виробництві; збереження або ж повернення

до життя тих кращих культурно-побутових традицій, які вико­

нують етнічні функції; сучасні етнічні і етнополітичні процеси у

світі, окремих країнах та регіонах; етнічні стереотипи та соціо-

психічні риси конкретних етносів, їх етнокультурну та етнополі-

тичну орієнтацію, національну самоідентифікацію і т. ін.

Водночас етнологія дає іншим гуманітарним дисциплінам, дер­

жавним інститутам, політичним і культурним організаціям та

політичним діячам винятково важливий фактичний матеріал

прикладного характеру про етнічні спільноти, їх культуру і по­

бут. Знаючи етногенез і етнічну історію, процеси культурної ін­

теграції, етнічної консолідації і асиміляції, особливості життя

етнічних спільнот у чужому етнічному оточенні, етнологи розро­

бляють конкретні програми функціонування і розвитку націона­

льних меншин у поліетнічних суспільствах. Практична роль ет­

нології посилюється ще й тим, що лише вона дає цілісну карти­

ну механізмів формування національних цінностей, розкриває

духовний потенціал етносів, здатна збуджувати етнічну і націо­

нальну свідомість. Осмислення цих проблем набуває особливого

значення в сучасному світі на просторах колишніх Совєтського

Союзу і Югославії, Західної Азії, Африки і навіть Західної Євро­

16

пи, де етнічна і національна свідомість стали передумовами і

чинниками національного державотворення. Не випадково нині

у світі прийнято проводити етнологічні експертизи всіх проек­

тів, що висвітлюють життя етнічних і соціальних спільнот. Усе

це свідчить, що етнологія проникає в саму гущу сучасних етно-

політичних процесів.

Важливе наукове і практичне значення етнологи засвідчено

ще й тим, що на сьогодні вже створено узагальнюючі наукові ха­

рактеристики етносів, видано історико-етнографічні карти і атла­

си, опубліковано десятки тисяч наукових праць про народи та їх

культури, а попит на них постійно зростає. Потреба у таких знан­

нях буде залишатися до того часу, поки існуватиме людство, бо

навіть в умовах фантастичних науково-технічних і господарських

змін на Землі будуть зберігатися відмінності, що відокремлюють

один етнос від іншого, будуть функціонувати самі етноси.