7.4. Запорізька область

розташована на південному сході країни. На півдні вона оми­вається водами Азовського моря. Площа - 27,3 тис. кв. км (4% те­риторії країни).

В області 299 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі частина відділу українського степового заповідника «Кам'яні Моги­ли», розташованого також у Донецькій області. На цій те­риторії ділянки цілинного степу чергуються зі скельними останцями, вік яких становить 1,5 млрд років. Цю місцевість називають «Альпами в мініатюрі».

Область володіє основними видами рекреаційних ре­сурсів, серед яких - сприятливі кліматичні умови. На узбе­режжі Азовського моря є зручні піщані пляжі. Джерела мінеральних вод і лікувальні грязі зосереджені переважно в морських лиманах (Молочний та Утлюцький), озерах (Ве­лике і Красне поблизу Бердянська) і затоках.

В області діє 38 готелів, серед яких — «Хортиця» в Запоріжжі, «Парус» у Бердянську; 38 мотелів, туристські ба­зи «Приморська» і «Горіховий гай»; кемпінг у с Михайлівка.

В області на державному обліку перебуває 6,8 тис. пам'яток, в тому числі 25 пам'яток архітектури і містобуду­вання. Тут функціонують 3 заповідники, 16 музеїв із 2 відділами.

Національний заповідник «Хортиця» розташований на найбільшому з дніпровських островів (2,7 тис. га), що був заселений з епохи енеоліту. Тут є 129 курганів доби брон­зи і скіфського періоду (скіфи населяли Хортицю в VI— V ст. до н.е.).

Перша письмова згадка про острів міститься в праці візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією» (X ст.).

Тут виявлено більше 100 археологічних та історічних пам'яток. Історичні джерела містять свідчення про засну­вання у XVI ст. на острові Мала Хортиця першої Запорозь­кої Січі князем Дмитром Вишневєцьким.

Після ліквідації Запорозької Січі Хортиця була подаро­вана Г. Потьомкіну, а в 1789 р. продана німецьким ко­лоністам, які володіли нею до 1916 р. На острові діє музей історії запорозького козацтва. Тут створено кінний етно­графічний театр «Запорозькі козаки», функціонують готель і корчма «Козацьке подвір'я».

Історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна мо­гила» розташований на площі 15 га і являє собою унікаль­ну історико-культурну і природну пам'ятку. В гротах і пе­черах комплексу зосереджена велика кількість петрогліфів. На степових ділянках заповідника представлені реліктові та ендемічні рослини.

У складі заповідника функціонує музей «Первісне мис­тецтво» і лапідарій — пагорб «Кам'яна могила», де експо­нується понад 3 тис. зображень, виконаних давньою люди­ною в період між пізнім палеолітом (20-16 тис. років до н.е.) і епохою бронзи, також у більш пізні історичні періоди.

У фондах музею зберігаються кам'яні знаряддя, посуд та інші вжиткові предмети, що репрезентують матеріальну і духовну культуру давніх мешканців Північного Причорно­мор'я. Археологами виявлено підтвердження їх зв'язків із Месопотамією, Шумером, Єгиптом, Грецією.

Бердянськ, заснований у 1827 p., відомий як пристань-порт, здатний одночасно приймати понад 50 кораблів із різних країн. Місто було торговельним центром, у якому налічувалося 200 магазинів-складів і 70 купецьких крамниць. У XIX ст. в місті було 2 готелі, 2 трактири, 15 винних погребів, 3 кав'ярні, казино. Серед архітектурних пам'яток області — «Замок у сте­пу» в м. Василівка, неподалік від Запоріжжя. Від палацового комплексу середини XIX ст. тут збереглися три флігелі, оглядова вежа, стайня. Східний і північний флігелі збудо­вані у псевдомавританському стилі, західний є зразком не-оготики. З 1993 р. тут відкрито музей-заповідник «Садиба Попова» (керівника канцелярії князя Г.Потьомкіна).

Село Преслав, звідки з 1875 р. здійснювалось уп­равління болгарськими поселеннями в Таврії, було названо на честь столиці давньої Болгарії (засноване у 1861 p.).