5.2, Сумська область
розташована на північному сході України. її площа — 23,8 тис. кв. км (бл. 4% території України).
Територію області пересікають 165 річок, які належать до басейну Дніпра. Найбільші з них -Десна, Сейм, Ворскла, Псел, Хорол. В області є численні озера (Журавлине, Довге та ін.) і ставки, що використовуються переважно для розвитку рибного господарства, зрошення і в рекреаційних цілях.
На Сумщині 168 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в т.ч. відділ Українського степового заповідника «Михайлівська цілина».
М'який клімат і мальовничі ландшафти сприяють розвитку рекреації і туризму. В лісостеповій зоні Сумщини діє кліматичний курорт «Баси», розташований на території великого хвойно-листяного лісового масиву, що простягнувся уздовж р. Псел. В області є 22 готелі.
В області 8 державних музеїв і заповідників. Краєзнавчий музей заснований у 1920 р. як історико-художній, основу експозиції склали приватні зібрання. Його засновником і директором був український художник і поет Н. Онацький. Серед експонатів музею - унікальні візантійські вази V ст., слов'янські старожитності (зброя, сільськогосподарське, ремісниче знаряддя, посуд, жіночі прикраси тощо). Музей розташований у приміщенні колишнього земства.
У флігелі колишньої садиби Линтварьових у передмісті Сум, де жив А.П. Чехов під час відвідування маєтку в 1888-1889 pp., діє будинок-музей письменника, що є відділом краєзнавчого музею.
Сумський художній музей ім. Н. Онацького, як і краєзнавчий, виділився з історико-художнього музею в 1939 р.
Музейний фонд налічує понад 15 тис експонатів, серед яких - твори українського і зарубіжного образотворчого мистецтва: полотна В. Боровиковського, О. Кіпренського, І. Айвазовського, Т. Шевченка, М. Пимоненка та ін. Музей розташований у приміщенні колишнього казначейства (пам'ятка архітектури початку XX ст.).
На державному обліку в області перебуває 7885 пам'яток історії, культури, містобудування і архітектури. 473 пам'ятки архітектури області внесено до Державного реєстру національних культурних надбань.
До складу Сумської області увійшли землі історичної Чернігівщини (на північному сході - Глухів, Кролевець, Путивль), Полтавщини (на заході - Ромни) і Слобожанщини. Місто Суми засноване в 1655 р. на місці поселення, що відноситься до періоду Київської Русі. Дослідники ідентифікують його з літописним Липецьком. Фортеця при впадінні р. Сумки у Псел була споруджена українськими переселенцями з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим. З 1658 по 1765 р. фортеця — центр Сумського полку. Наприкінці XVIII ст. вона втратила своє оборонне значення і припинила існування як військовий об'єкт.
У місті збереглись архітектурні пам'ятки XVIII ст.: Воскресенська церква у стилі українського бароко (1702 p.), де розміщується відділ декоративно-прикладного мистецтва художнього музею, і Спасо-Преображенський собор (1788 p.). XIX ст. представлене Іллінською церквою і Петро-павлівським храмом.
Місто Охтирка засноване 1641 р. на правому березі р. Ворскли як прикордонна фортеця Речі Посполитої. В 1647 р. у відповідності з до межовим актом вона була передана польським урядом Московській державі. Згодом на лівому березі р. Охтирка українськими переселенцями південніше від старої фортеці була споруджена нова, що стала центром Охтирського полку (1655-1765). Наприкінці
XVIII ст., втративши своє оборонне значення, фортеця припинила своє існування як військовий об'єкт.
Лише дзвіниця (XVII ст.), з ансамблю Троїцького монастиря збереглась, що є унікальною пам'яткою культової архітектури оборонного типу.
В місті збереглись також храми XVIII ст. - Покровський собор (висловлюється припущення, що автором проекту є Б. Растреллі), Воздвиженська і Введенська церкви. У XIX ст. споруджена Михайлівська, а на початку XX ст. -Георгіївська церква.
В місті діє краєзнавчий музей.
Перша літописна згадка про Глухів (історична Чернігівщина) відноситься до 1152 р. Розташоване на берегах р. Есмань («прекрасний шлях») у XIII—XIV ст. місто було центром удільного князівства.
Після зруйнування в 1708 р. Батурина Глухів стає столицею Гетьманщини, резиденцією І. Скоропадського, Д. Апостола, К. Розумовського. Тут розміщувались Малоросійська колегія (1722-1727 pp., 1764-1782 pp.), «Правління гетьманського уряду» (1734-1750 pp.).
Архітектурний ансамбль міста у XVIII ст. створювався зусиллями Н. Мергасова, Д. Кваренги, А. Рінальді. Тут збереглись Миколаївська, (1693 р.), Спасо-Преображенська (1765 р.) і Вознесенська (1772 р.) церкви. До найцікавіших екскурсійних об'єктів належить Тріумфальна арка, споруджена на честь проїзду через місто імператриці Єлизавети (1744 p.).
Будинок Малоросійської колегії (1768 р.) був найбільшою спорудою в Україні. Тут містилися службова резиденція правителя П.Румянцева, Генеральний суд, Генеральна малоросійська рахункова палата, канцелярія малоросійського скарбу, земський суд, Глухівське комісарство і архів. Будівля була пошкоджена під час пожежі в 1784 р.
В 1729 р. за розпорядженням Д.Апостола здійснено набір чоловіків і хлопчиків з метою навчання хоровому співу для поповнення Придворної капели і церковних хорів. Заняття проходили у спеціально відведеному приміщенні - «Північному палаці». В 1730 р. 11 найбільш талановитих співаків було відправлено до Москви. В тому ж році вийшов офіційний указ про заснування у Глухові співацької школи, до якої щорічно набирали 20 учнів і протягом 1-2 років навчали їх музиці, співу, хореографії. У цій школі вчились композитори Д. Бортнянський, М. Березовський, директор Петербурзької академії мистецтв А. Лосенко.
Наприкінці XVIII ст. у Глухові було відкрито єдину на Лівобережжі книгарню, де продавалися книжкові видання Академії наук та Московського університету.
Після адміністративної реформи 1781 p., що передбачала скасування полків і створення намісництв, і пожежі 1784 р. місто прийшло в занепад. Пожвавлення міського життя, активізація будівництва спостерігались після реформи 1861 р. В цей період Глухів перетворився на один із центрів торгівлі зерном. Тут оселяються купці, будинки яких подекуди збереглися.
З 1880-х років внаслідок розвитку в регіоні цукроваріння і завдяки меценатській діяльності сім'ї Терещенків Глухів забудовується великими капітальними спорудами громадського призначення. Це учительський інститут (у якому навчався О. Довженко), жіноча і чоловіча гімназії, чотири корпуси двох ремісничих училищ, притулок для дітей, банк, комплекс міської безплатної лікарні (за проектом київського архітектора В. Ніколаєва). На кошти Терещенків споруджено також храм Трьох Анастасій (1886). В цілому на забудову Глухова ними пожертвувано 1,5 млн карбованців.
На початку XX ст. у Глухові було 11 храмів, з яких до наших днів дійшло лише 4. Нині в місті під охороною держави перебуває близько 20 пам'яток архітектури, історії і монументального мистецтва. В 1968 р. Глухів був занесений Держбудом України до реєстру історичних місць, планування і забудова яких мають погоджуватися з органами охорони пам'яток. У 1976 р. він включений до списку 39 історичних міст України. З 1994 року тут діє історико-культурний заповідник.
Історико-архітектурні пам'ятки збереглися в місті Лебедин, заснованому українськими переселенцями в 1658 р. на місці трьох слобід -Лебяж-городище, Кобища і Довгалівка. Місто було могутньою фортецею, яка після Північної війни (1700-1721 pp.) прийшла в занепад. У місті уціліли Михайлівська церква (1748 p.), дерев'яна Воскресенська церква (1789 p.). Збереглися храми XIX ст. — Вознесенська, Покровська і Миколаївська церкви, а також Гостинний двір — одноповерховий ряд крамниць із відкритою галереєю, споруджений у 1847 р.
На правому березі р. Сейм знаходиться одне з найдавніших українських міст — Путивль (історична Чернігівщина), який уперше згадується в літописі під 1146 р.
Археологічеі розкопки дають підстави стверджувати, що місцевість була заселена ще в IV тис. до н.е. Путивль входив до складу Київської держави, а у XII ст. перетворився на центр удільного князівства. В місті збереглись залишки давньої фортеці. Путивль згадується в давньоруській літературній пам'ятці «Слово о полку Ігоревім».
В місті збереглися собор Різдва Богородиці (1591 p.), Спасо-Преображенський собор (1617-1698 pp.), церква Миколи Козацького (1737 p.), Воскресенська церква, Мол-чанський монастир. Останній був заснований у XVII ст. В 1636 р. споруджено кам'яний храм. Саме для його інтер'єру була створена унікальна скульптура XVII ст. — «Христос у темниці». Монастир оточувала кам'яна стіна з баштами і брамою-дзвіницею. Споруда прикрашена полив'яною керамікою яскравого синього, зеленого і жовтого кольорів. В Путивлі створено історико-культурний заповідник, до якого включені всі ці пам'ятки.
Поселення на березі р. Боромлі на території нинішнього міста Тростянець виникло в 1650-х роках. Тут частково зберігся палац (XVIII-XIX ст.), який належав князівському роду Голіциних. У парку - залишки «Гроту німф».У 1864 р. в садибі побував тоді ще студент Петербурзької консерваторії ПI. Чайковський. Тут ним написана увертюра до його дебютного симфонічного твору за мотивами драми О. Островського «Гроза».
С Великий Бобрик стоїть на місці давнього слов'янського городища (VIII—X ст.). Тут зберігся парк, закладений у 1815 р.
В с Волокитине на території парку, закладеного в 1829 p., уціліли Золоті ворота, збуловані у псевдоготичному стилі.
Двоповерхова споруда у стилі класицизму, зведена в кінці XVIII — на початку XIX ст. за проектом Дж. Кваренгі, частково збереглась у селищі Хотінь. У садибі бували художники І. Крамськой, Г. Нарбут, Ф. Васильєв, історик М. Карамзін.
В с. Кулешовка були знайдені кістки мамонта. В 1893 р. поміщик Ю.А. Головкін встановив пам'ятник у вигляді 3-ступеневої піраміди.
Сприятливі кліматичні умови, мальовничі пейзажі, числені водойоми, джерела питної води з цінними лікувальними і смаковими якостями, лісові масиви, значна кількість туристичних об'єктів є складовими рекреаційних ресурсів Сумщини.
Контрольні питання
В якому місті народився І. Рєпін?
В якому з музеїв найповніше представлена творчість І. Рєпіна?
Хто був ініціатором заснування Харківського університету?
Яка споруда є найдавнішою в Харкові?
Де знаходиться будинок-музей А.П. Чехова?
В яких населених пунктах Сумщини бував П.І. Чайковський?
Для якого храму була створена в XVIT ст. скульптура «Христос у темниці»?
- Панкова є.В. Туристичне краєзнавство
- Передмова
- Розділ I загальна характеристика туристичних ресурсів україни
- Контрольні питання
- Теми рефератів
- Туристичний центр світового значення
- 2.1. Природна-рекреаційні та інфраструктурні ресурси Києва
- 2.2. Історико-культурні ресурси Києва
- 2.2.1. Виникнення і ранній розвиток міста.
- Теми рефератів
- Туристичні ресурси правобережної україни
- 3.1. Туристичні ресурси історичної Київщини
- 3.1.1. Київська область
- 3.1.2. Черкаська область
- Теми рефератів
- 3.2. Туристичні ресурси історичної Волині
- 3.2.1. Волинська область
- 3.2.2. Житомирська область
- 3.23. Рівненська область
- Теми рефератів
- 3.3.Туристичні ресурси історичного Поділля
- 3.3.1. Вінницька область
- 3.3.2. Тернопільська область
- 3.3.3. Хмельницька область
- Теми рефератів
- Туристичні ресурси лівобережної україни
- 4.1. Туристичні ресурси Чернігівської області
- 4.2. Туристичні ресурси Полтавщини
- Теми рефератів
- Туристичні ресурси слобожанщини
- 5.1. Харківська область
- 5.2, Сумська область
- Розділ VI туристичні ресурси західної україни
- 6.1. Туристичні ресурси історичної Галичини
- 6.1.1. Львівська область
- 6.1.2. Івано-Франківська область
- 6.2. Туристичні ресурси Буковини
- 6.3. Туристичні ресурси Закарпаття
- Теми рефератів
- Туристичні ресурси степової (Південної) україни
- 7.1. Одеська область
- 7.2. Миколаївська область
- 7.3. Херсонська область
- 7.4. Запорізька область
- 7.5. Донецька область
- 7.6. Луганська область
- 7.7. Дніпропетровська область
- 7.8. Кіровоградська область
- Теми рефератів
- Туристичні ресурси криму
- Теми рефератів