71. Походження та значення тризуба.

Перша літописна згадка про тризуб як великокнязівський знак стосується X ст. Його зображення відоме і з печатки Святослава Ігоревича, де чітко вирізняється тризуб у вигляді букви «Ш». Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославича, де з одного боку — портрет володаря, а з іншого — тризуб і напис: «Володимир на столі, а це його серебро».

Тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинському, його зображення знайдено також на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надгробку святого Еріка у Швеції та ін. Взагалі, зображення тризуба було поширене на всіх землях Київської Русі, й лише у період феодального роздроблення цей знак поступово зникає з ужитку. На зміну йому приходять: на Київських землях — зображення архистратига Михаїла, а на західноукраїнських — лев, що дереться на скелю. Щодо Києва, то одним із старовинних гербів міста часів Польсько-литовського королівства вважався герб, на якому зображено лук зі стрілами.

За визначенням дослідників української геральдики, герб Полісся виглядав так: на червоному полі зображений лицар у блакитному уборі й на срібному коні з блакитною упряжжю, у піднятій правій руці — срібний меч, на лівому плечі — блакитний щит із золотим хрестом. Герб Підляшшя був таким: на срібному полі зображення лицаря у блакитному уборі й на червоному коні з блакитною упряжжю, з блакитним піднятим мечем у правій руці та золотим хрестом у блакитному щиті на лівому плечі.

Тризуб як герб УНР було ухвалено у 1918 році; коли об'єднались УНР та ЗУНР, тризуб стає їхнім спільним гербом. У 20—40-х роках знак тризуба використовували різні політичні організації Західної України, ще пізніше — еміграції