logo
Франкова концепція національної літератури

«Дзвона» і «Молота»

Академiк Михайло Степанович Возняк зiбрав i надрукував багато матерiалiв, якi стосуються iсторiї «Громадського друга» — революцiйно-демократичного журналу, що його видавали Iван Франко i Михайло Павлик. Цi матерiали хотiлося б доповнити публiкацiєю документiв конфiскацiї журналу, що зберiгаються у Фiлiалi Центрального державного iсторичного архiву в м. Львовi.

До цього часу з матерiалiв цензури «Громадського друга» були вiдомi лише лаконiчнi повiдомлення властей про причини конфiскування журналу. Уперше вони з’явились українською мовою в урядових польських газетах, деякi передруко­вува­лись на палiтурках дальших книжок, що становили продовження «Громадського друга». Нарештi, М.Павлик опублiкував деякi матерiали своїх процесiв з приводу журналу, якi подає у своїх статтях академiк М.Возняк.

Але кiлькома рядками вироку про конфiскацiю журналу, призначеними для публiкацiї, полiцiя не обмежувалася. Вона робила для себе докладний аналiз конфiскованих статей. Цi так званi «пiдстави» конфiскацiй мають для дослiдника iнтерес, i тому вважаємо доцiльним їх надрукувати.

Виявляється, що вони не є iдентичними з офiцiйними повiдомленнями. Так, наприклад, не доводилось до публiчного вiдома те, що в оповiданнi М.Павлика «Ребенщукова Тетяна» мiстяться рядки, якi явно зневажають особу цiсаря, хоча саме це й було одною з основних причин конфiскацiї твору.

Матерiали конфiскацiї журналу Франка i Павлика красномовно свiдчать про величезне значення «Громадського друга». Цi чотири книжечки революцiйно-демократичного видання були неначе чотирма бомбами, що несподiвано впали весною i влiтку 1878 р., пiдриваючи основи iснуючого ладу. «Ми з тими львiвськими Бебелями i Лiбкнехтами розправимося!» — вигукували «охоронцi ладу» про Iвана Франка i Михайла Павлика i з гарячковою поспiшнiстю конфiскували їхнє революцiйне видання.

Не погоджуючись з рiшенням полiцiї про конфiскацiю журналу, М.Павлик, як офiцiйний редактор, складає до суду скарги-протести. Заяви Павлика вперше публiкуються в цьому збiрнику. Вони не тiльки розкривають багато подробиць з iсторiї журналу, але є цiнними джерелами для вивчення свiтогляду молодих редакторiв «Громадського друга» та генези їх творiв.

Читаючи протести М.Павлика з приводу конфiскацiї журналу, треба мати на увазi, що, прагнучи вiдстояти видання, він дещо затушовував революцiйне звучання окремих творiв, наприклад «Невольникiв» І.Франка. Але у бiльшостi випадкiв М.Павлик не приховує своїх переконань (особливо, коли це стосується його власних творiв), i протести перетворюються у гнiвнi акти оскарження iснуючого ладу.

Документи прокуратури ми перекладали з польської мови. М.Павлик свої заяви до суду писав українською мовою, їх правопис — «драгоманiвка».

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4