[Передмова] Лексика поетичних творів Івана Франка.– Львів, 1990.

У 1986 роцi у старовинних мурах Львiвського унiверситету, котрий з гордiстю носить iм’я Iвана Франка, з незвичайним пiднесенням проходив всесвiтнiй форум, присвячений 130-им роковинам великого Каменяра. Проблематика цього симпозiу- му — «Iван Франко i свiтова культура» — була схвалена Мiжнародною асоцiацiєю по вивченню i розширенню слов’янських культур i пiдтримана рiшенням ХІІІ сесiї Генеральної конференцiї ЮНЕСКО. Двiстi вчених з рiзних країн Європи та Америки намагались — кожен по-своєму — збагнути велич i глибину тiєї скарбницi духов­ностi, що її залишив фeноменальний син України i яка має безсмертне нацiональне та iнтернацiональне значення. Адже як поет, прозаїк, драматург i критик, теоретик та iсторик лiтератури, фольклорист i етнограф, мовознавець, фiлософ, економiст, iсторик слов’янської та свiтової суспiльної думки, цей генiй сказав своє нове слово у тих великих питаннях, якi хвилюють його народ i все людство.

Створений пiсля ювiлею письменника Iнститут франкознавства у Львiвському державному унiверситетi має на метi очолити, координувати й розвивати дослi­дження спадщини Франка у рiзних наукових галузях у своєму вузi в контактi з iншими науковими та педагогiчними осередками. Першим виданням Iнституту франкознавства i є Словопокажчик поетичних творiв Iвана Франка. Мовознавцi-франкознавцi своїм невiдкладним завданням вважали пiдготовку Словника творiв великого Каменяра. З огляду на колосальний обсяг творчостi письменника у рiзних родах та жанрах кафедра української мови Львiвського унiверситету у свiй час виступила з пропозицiєю видати спочатку словник лише поетичних творiв І.Франка. З метою створення такої лексикографiчної працi пiд керiвництвом професора І.І.Ковалика й почалася пiдготовча робота. Так виникла Картотека Словника поетичних творiв І.Франка. Першою фазою створення цього лексикону є укомплек­тування реєстру слiв, що їх вжив письменник. Пропонована увазi читачiв якнайширшого профiлю нинішня публiкацiя покликана служити етюдом i певною мiрою програмою тiєї великої наступної роботи, яка чекає лексикологiв-франкiвцiв. Видання це має i самостiйне значення. Навiть простий, сухий, здавалось би, перелiк слiв без їх поетичного контексту, де виявляється справжнiй сенс слова — образу, розкриває перед нами дивовижне багатство мовних ресурсiв, яким володiла одна людина: у лексичнiй скарбницi лише Франка-поета, автора семи збiрок, понад 35 тисяч слiв. Це був глибокий знавець рiдної мови, а разом з тим i свiтової iсторiї, етнографiї, культури. Окрiм того, що покажчик реєстру свiдчить про ерудицiю автора «З вершин і низин», «Зiв’ялого листя» i т.д., вiн може служити й посiбником при аналiзi мови письменника, а також і лексики української лiтературної мови. Його слід використовувати при порiвняльних дослiдженнях рiзних аспектiв. Сподiваємося, що Словопокажчика не оминуть своєю увагою нашi письменники, працiвники преси, видавництв, викладачi мови та лiтератури у школi та вузі.

Iнститут франкознавства буде вдячний за вiдгуки на це видання й чекатиме нових пропозицiй стосовно наступних публiкацiй.