Iван Франко в школi*

Збiрник матерiалiв виїзного засiдання вiддiлу методики лiтератури НДІП УРСР, присвяченого 100-рiччю з дня народження І.Я.Франка.– Дрогобич, 1957.– 188 с.

Цiкава, своєрiдна i корисна книга «Iван Франко в школi» народилась у днi ювiлею великого Каменяра. Це — результат спiвробiтництва вiддiлу методики лiтератури Науково-дослiдного iнституту педагогiки УРСР, Дрогобицького обласного iнституту вдосконалення квалiфiкацiї учителiв та викладачiв української лiтератури середнiх шкiл Дрогобиччини i Львiвщини.

Збiрник присвячений, як про це зазначається у передмовi, двом основним питанням: вивченню творчостi Франка в середнiй школi та використанню його педагогiчної спадщини для полiпшення викладання лiтератури.

У статтi К.М.Сторчака, якою вiдкривається збiрник, наголошено на винятковому значеннi, яке має І.Франко для нашої школи, та визначено завдання, що постають перед учительством при вивченнi спадщини великого Каменяра в середнiй школi.

Серед статей збiрника, написаних науковцями, найбiльшу цiннiсть для вчителiв становить праця О.Р.Мазуркевича «Роль І.Я.Франка в розвитку методики української лiтератури». Спираючись на лiтературно-критичнi статтi та художнi твори Франка, О.Мазуркевич показує, якi вимоги ставив письменник до викладання лiтератури в школi, розкриває його принципи аналiзу художнього твору, викладає думки Каменяра про позакласне читання. Усi цi думки й вимоги Франка не втратили свого значення i в наш час, а тому послужать учителям добрим порадником у їх практичнiй роботi.

Двi iншi статтi наукових працiвникiв НДІП’у УРСР — В.Я.Герасименка «І.Я.Франко в боротьбi за критичний реалiзм» i Н.І.Падалки «Дiяльнiсть Iвана Франка в галузi драматургiї й театру» — написанi на загальнi лiтературознавчі теми i, ми б сказали, пiд профiль даного видання — збiрника матерiалiв методичного характеру — не пiдходять.

До того ж стаття В.Я.Герасименка недбало вiдредагована. У нiй трапляється багато огрiхiв, наприклад: «В них (оповiданнях. — І.Д.) особливо виразно виступає викривальний змiст iз застосування критично-реалiстичного методу при зображеннi галицького життя» [С. 31]; «межа — приватновласницька фортеця старого свiту» [С. 26]. Iнколи доходить до курйозiв. Так, у статтi говориться, що в «Наверненому грiшниковi» Франко поруч iз соцiальним зачепив також i психологiчний бiк (?). Правдиво тут розкрито жадiбнi прагнення до збагачення з боку жертв (?) капiталу в Галичинi» [С. 30].

У збiрнику вмiщено ряд статей учителiв-практикiв про вивчення творчостi Франка. Методичну розробку творiв, що вивчаються в 6-му класi, подав директор Пiдгайчицької семирiчної школи, Дрогобицької областi О.А.Дорошенко. У роботi є немало цiнних моментiв, наприклад, характеристика економiчних умов Галичини на прикладi iсторiї свого села, порада вивчати бiографiю Франка кiлькома методами — i шляхом розповiдi, i методом бесiди, використовуючи заздалегiдь пiдготовлену виставку-експозицiю. Недолiком статтi є те, що в нiй багато тверджень-загальникiв на зразок: «Пiд керiвництвом учителя учнi розкривають алегоричний змiст вiрша», замiсть того щоб показати, як саме розкривається цей алегоричний змiст, якi питання ставляться i як вони розв’язуються на уроцi. Майже зовсiм не звернено уваги на красу художнiх творiв, нехтується їх естетичний вплив на учнів. Замiсть того щоб органiзувати невимушений обмiн враженнями пiсля виразного читання вiрша «Каменярi», О.А.Дорошенко ставить запитання: «Що таке алегорiя?». Лише на уроцi-бесiдi з позакласного читання, яку автор статтi органiзував на матерiалi повiстi «Захар Беркут» (зазначимо: без потреби, оскiльки цей твiр вивчається текстуально на уроках), вiн, нарештi, запитує шестикласникiв, якi образи даної повiстi їм найбiльше сподобалися. При вивченнi оповiдання «Добрий заробок» за програмою учнi повиннi ознайомитися з дiалектизмами. Йде мова, звичайно, про стилiстичну функцiю дiалектизмiв, використання їх письменником як засобiв образностi. Це треба було б i показати в статтi. Однак ми читаємо: «При цьому я завжди використовую зроблений учнями нашої школи плакат «Борись з дiалектизмами» [С. 104]. Це явно вульгаризаторський прийом. Учнi зрозумiють, що Франко, вживаючи дiалектизми, був поганий письменник... Саме так трапилося на педпрактицi в однiєї студентки унiверситету, яка, вивчаючи образи оповiдання «Добрий заробок», пiшла за методичними порадами О.А.Дорошенка. Недосвiдчений учитель, крiм того, не знайде достатньої допомоги у цiй статтi. Система запитань, рекомендована тут, не спро­можна розкрити характерних рис персонажiв оповiдання.

Трохи краще опрацьованi образи повiстi «Захар Беркут», хоч перший урок, присвячений вивченню цього твору, невдалий. Уявiмо собi його хiд: читай — переказуй, читай — переказуй... Одноманiтно, нудно!

Стаття вчителя Трускавецької середньої школи Дрогобицької областi З.П.Гузара «Вивчення бiографiї Iвана Франка в 9 класi» заслуговує на схвалення за широке використання мiсцевого матерiалу. Безумовно, учнi зацiкавляться використаними в статтi спогадами сучасника І.Франка — учителя-пенсiонера І.Стецькiва (епiзод про те, як пiп, запросивши до себе Iвана Франка, не пустив у покої його матерi i як Франко з обуренням залишив попiвськi пороги), i тим, що в Дрогобичi стоїть будинок (нинi корпус № 2 нафтового технiкуму), закладини якого описанi в повiстi «Борислав смiється». Використання такого матерiалу пожвавлює роботу з лiтератури, захоплює учнiв.

Учителька середньої школи № 27 м. Львова О.Й.Бондар дiлиться ще одним нешаблонним прийомом вивчення дiяльностi І.Франка в статтi «Органiзацiя екскур­сiй по мiсцях життя й працi І.Я.Франка в зв’язку з вивченням його творчостi в 9 класi». Як видно з статтi, екскурсiя була старанно пiдготовлена, глибоко продумана i дала багато незабутнього учням. Цей матерiал стане у великiй пригодi вчителям.

Якщо згадати, що у збiрнику вмiщено розповіді бригадира озокеритної шахти м. Борислава О.І.Солюка «Мої спогади про І.Франка» та робiтника-пенсiонера М.С.Савчака «Наш великий друг», то стане зрозумiло, якої великої ваги надавали його упорядники мiсцевим матерiалам. I це добре.

Однiєю з кращих у збiрнику є стаття вчителя Стрiлкiвської середньої школи, Дрогобицької областi, М.М.Гориня «Вивчення поезiї І.Я.Франка в 9 класi середньої школи». Написана з захопленням творчiстю поета, вона вiдзначається пильним i глибоким аналiзом не тiльки iдейного змiсту вiршiв, але i їх художньої форми. Навпаки, стаття Ю.Ф.Козака (Нестерiвська середня школа, Львiвська область) «Вивчення образiв робiтникiв у повiстi І.Франка «Борислав смiється» у 9 класi» — це, на нашу думку, суха, холодна iнтерпретацiя образiв робiтникiв у повiстi «Борислав смiється», до того ж викладена безбарвною мовою.

Цiкавiше побудований виклад матерiалу в розробцi вчительки Руднiвської середньої школи Львiвської областi Є.М.Ревунової «Вивчення теми «Образи капiталiстiв у повiстi І.Франка «Борислав смiється» в 9 класi». Вражають, проте, деякi неправильнi формулювання: «...Учнi записують такi характернi риси пiдприємцiв: нещадний визиск, фальшування, ошукування, фiзичне винищування робiтникiв i iншi». Хiба ж це риси? I невже у повiстi капiталiсти займаються «фiзичним винищуванням робiтникiв»? Германа Ґольдкремера названо капiталiстом нового типу, але що це значить, — не розкрито.

Загальною хибою всiх статей збiрника, присвячених характеристицi образiв, є те, що питання типовостi розкривається загальними твердженнями.

Краща справа з аналiзом майстерностi Франка. Молодий учитель Й.Й.Петраш (школа робiтничої молодi № 1, м. Борислава) вдумливо i досить вправно, дiлячись спостереженнями над сюжетом i композицiєю повiстi «Борислав смiється», показує майстернiсть Франка в органiзацiї лiтературного матерiалу. На жаль, стаття справляє враження раптово перерваної. Ця хиба притаманна й деяким iншим статтям. Очевидно, виною цьому є брак мiсця в збiрнику, тому вчителi не мали простору для розгортання своїх думок.

Цiкавi мiркування про принцип контрастної побудови твору, а також про майстернiсть у змалюваннi персонажiв знаходимо i в статтi вчителя Ходорiвської середньої школи № 1 Ф.О.Шкiля «Аналiз художньої майстерностi повiстi Iвана Франка «Борислав смiється» в 9 класi». На жаль, стаття не вичерпує всього того, що повинен, на нашу думку, сказати словесник про майстернiсть Франкової повiстi на уроках лiтератури в 9 класi. Недостатньо проаналiзована в статтi й мова твору.

Рецензований збiрник закiнчується описом пересувної Франкiвської виставки Львiвської науково-педагогiчної бiблiотеки та хронiкою виїзного ювiлейного засiдання вiддiлу методики лiтератури НДІП’у УРСР в м. Дрогобичi.

Згаданi недолiки окремих статей збiрника не можна вважати свiдченням того, що в цих роботах нема цiнних i потрiбних методичних порад. Вихiд збiрника, отже, треба вiтати. Значення його ширше обласного, i книжку варто було видати бiльшим тиражем. Адже це перший методичний посiбник, що охоплює весь програмний матерiал середньої школи, присвячений творчостi І.Франка. Хочеться побажати, щоб такi збiрники (але стараннiше вiдредагованi) видавалися й надалi — i про кожного письменника, творчiсть якого вивчається в середнiй школi.