logo search
ekzamen_vidpovidi_opisovi_docx1

35. Особливості господарства і матеріальної культури тихоокеанських народів Східної Азії

Японці – головне заняття японців це орне поливне землеробство. Основною господарською культурою є рис, що вирощується на заливних полях. Рисом зайнято понад 50 % усіх ораниць. Техніка обробки рисових полів у японців така ж як у китайців. Крім рису вирощують пшеницю, ячмінь, городні культури, овочі, картоплю.Чаївництво, садівництво. У Японії тваринництво розвинене слабо. Лише на о. Гоккайдо розводять ВРХ, свиней, коней. Велику роль - рибальство. Живуть вони в містах містечках і селах. Нинішні міста мають сучасну європейську архітектуру. У містах і селах зберігається традиційна японська архітектура з вулично-лінійним плануванням. Традиційний одяг є розстібний плащ з широкими рукавами( кімоно ). Чоловіче і жіноче кімоно різниться лише за кольором, кроєм, і довжиною рукавів. Обовязковим елементом традиційного кімоно є пояс обі ( у чоловіків вузький у жінок широкий ), що завязується ззаду на талії великим бантом.

Айни - основним заняттям айнів було рибальство, морське і сухопутне полювання та збиральництво. Окремі групи під впливом японців займалися вирощуванням проса.З промислів і ремесел у них успішно розвивалося виготовлення деревяного посуду. Традиційне житло наземна каркасо-станова споруда, стіни і дах якої заповнювався і накривався тростиною. Одяг – набедрена повязка чи пояс і розщібнутий халат з вузькими рукавами. Звичай татуювати руки і губи.

Корейці – основне заняття корейців орне землеробство а основна культура рис. Крім рису корейці вирощували ячмінь, пшеницю, кукурудзу, картоплю. Тваринництво слабо розвинене. Вони розводять свиней, ВРХ, овець, кіз м'ясо яких споживають в їжу. Промисли : кераміка, лозоплетіння, різьба по дереву. Корейці селяться вздовж річкових долин та доріг, більшість із них мають рядову чи вуличну забудову. Житло прямокутне стовпово-каркасне переважно двокімнатне. Великого поширення у корейців набув деревяний і мідний посуд. Традиційний одяг у жінок – коротка розщібнута з вузькими рукавами кофта і широкі штани. У чоловіків: куртка, широкі штани. Дівчата одягали яскравий одяг червоного, синього, зеленого кольорів.

Китайці - основним заняттям китайців орне землеробство а на півдні країни мотичне землеробство. Вирощують дві основні продовольчі культури рис і пшеницю та дві технічні шовковицю і чай. Крім них вирощують просо, бавовник, тютюн. Тваринництво відіграє допоміжну роль, вони розводять: свиней, кіз, овець, ВРХ. ремесла і промисли зокрема ткацтво, гончарство, теслярство. Виробництво порцеляни, шовкових тканин, паперу, лаків. Традиційне житло китайців прямокутна стовпово-каркасна конструкція, хати з двосхилим дахом. Традиційний одяг являє собою розстібну кофту, верхню куртку безрукавку, штани з широкою матнею, пояс. Жіночий одяг майже нічим такий самий, заможні жінки одягають полотняні оздоблені халати. Взимку одяг підбивався ватою.

36. Особливості господарства і матеріальної культури народів Центральної Азії Основним заняттям більшості тюркських етносів впроваджувалося протягом багатьох віків було напівкочове і кочове скотарство. Розводили вони овець, кіз, коней, ВРХ. У казахських і узбецьких народах головним заняттям було землеробство яке відігравало провідну роль у вирощуванні пшениці, проса, бавовника. Землеробство доповнювалося в них скотарством, рибальством. Промисли і ремесла : прядіння, ткацтво з овечої і верблюжої вовни, килимарство, ювелірною справою.Щодо жител : юрти двох видів кочова і юрта для стоянки, на осінь і зиму. Низ юрти підстилали глиною також будували житла. У киргизів і каракалпаків поширене прямокутне глинобитне житло. Одяг місцевих етносів належить до типового кочового. Чоловіки носили широку довгу сорочку широкі штани довгий до колін халат, зимову овечу шубу, або кожух, чоботи. Жінки носили довгу сорочку – сукню, безрукавку, халат, шубу з хутра і чоботи. Найдавнішим заняттям таджиків і узбеків були орне землеробство, що поєднувалося з вигінним і напівкочовим скотарством. У гірських і рівнинних районах та оазисах було поширене іригаційне землеробство з використанням традиційних технік поливу. На них сіяли пшеницю ячмінь кунжут рис просо. Для місцевого землеробства характерне те що землеробством займалися переважно чоловіки жінки лише обробляли бавовник збирали фрукти і виноград. Ремесла : ювелірна справа, гончарство обробка шкур, виготовлення тканин. Для узбеків і таджиків характерні майже однакові міські і сільські поселення. Прямокутне житло з плоским дахом на деревяній основі. За традицією житло ділилося на чоловічу і жіночу половину. Для всього осілого населення характерний однаковий одяг відмінності тільки у деталях верхнього одягу, носили широку довгу сорочку із полотна, широкі шаровари. Взуття шкіряні чоботи без твердої підошви і каблуків, на них одягали шкіряні колоші