logo search
Франкова концепція національної літератури

Четвертий арешт івана франка

Маловiдомий у франкознавствi факт переслiдування І.Франка в 1892 р. за популяризацiю твору Ф.Енгельса «Соцiалiзм утопiчний i науковий» останнiм часом починає все частiше фiгурувати у дослідженнях про письменника. З цим фактом зв’язане i нез’ясоване питання про четвертий арешт Франка. Вважаємо доцiльним докладнiше зупинитися на цьому немаловажному моментi з його бiографiї.

У замiтцi, умiщенiй в № 165 газети «Дiло» за 1892 р., читаємо: «Розправа карна проти редактора «Народа» п. Iвана Франка, видавця п. Михайла Павлика i управителя друкарнi п. Валентiя Годака вiдбулася дня 1 нов. ст. серпня 1892. Всiх трьох обжалувала прокураторiя о розширювання руського перекладу брошури Фрiдрiха Енгельса «Соцiалiзм утопiчний i науковий», котрої польський переклад сконфiскувала в 1882 роцi прокураторiя кракiвська, хоч оригiнал в нiмецькiм язицi не сконфiскований i можна його продавати.

До розправи станув п. Франко i управитель друкарнi, п. Михайло Павлик, перебуваючий тепер в Коломиї, надiслав до трибуналу лист. Помимо оборони д-ра Лiлiєна i п. Франка засудив суд всiх трьох обжалуваних на кару 10 з. р. i 24 години арешту. Засудженi внесли вiдклик проти вартостi засуду».

З цього уривку не можна зробити висновок про те, чи вiдбув Франко 24-годинний арешт, чи нi.

У листi до М.Драгоманова від 27 серпня 1802 р. Франко обмежився лише згадкою: «В понедiлок буде наш процес за «Соціалiзм утопійний i науковий»151.

У листi до М.Драгоманова вiд 16 грудня 1892 р. М.Павлик цей факт висвiтлив трохи бiльше, а саме: «Застав Ваш лист, вернувши зi Львова, де я мусив вiдсиджувати кару за Енгельса, а окрiм того цими днями мушу заплатити кари: по 10 гульд. за себе, Франка й друкаря, разом 30 г., а нi, то секвестр або примусова сидiнка в тюрмi. Сьогоднi ж наложено на мої речi секвестр за незаплачені у Львовi податки за «Народ». Я не мiг переконати Франка, що це треба заплатити, а тепер коли до 6.I н. ст. 1893 р. не буду мати 62 гульд. 57 кр., то опинюся буквально в голих стiнах»152.

Готуючи до друку сьомий том своєї переписки з М.Драгомановим, Павлик до слiв «кару за Енгельса» 15 жовтня 1909 р. зробив таку примiтку: «За те, що передрукував додатком до «Народа» його «Манiфест», заборонений в Австрiї, — надруковано пiд напором молодих i в їх (кепськiм!) перекладi. Надруковано лиш аркуш, котрий i сконфiсковано»153.

М.Драгоманов не мiг зрозумiти ентузiазму Франка i Павлика, якi при скрутних матерiальних умовах взялися за друкування працi Енгельса: «Я нiяк не розберу, — писав вiн до М.Павлика в листi вiд 26 грудня 1892 р., — навiщо було печатати Енгельса i окремi Чуд. Д. (думки), коли навiть податки не платяться, — як можна було з Енгельсом дожити до штрафу, — чому не розказано друкарнi львiвськiй, що секвастрацiєю вона нiчого не осягне, окрiм скандалу, тодi як довг може сплатитися постепенно»154.

Докладно з’ясовують цю справу матерiали судового процесу та тюремнi документи, якi зберiгаються у фiлiалi Центрального Державного архiву УРСР у Львовi. Деякi з них наведемо повнiстю (переклад з польської мови наш. — І.Д.).

№ 4807/92 АКТ ОБВИНУВАЧЕННЯ155

Цiс. корол. Державна Прокураторiя у Львовi вносить обвинувачення до ц. к. Львiвського крайового суду в карних справах як до трибуналу, уповноваженого винести вирок у справi осiб, що перебувають на волi:

1) Iвана Франка iз Львова, вiком 36 рокiв, одруженого, батька 3 дiтей, гр.-кат. вiросповiдання, лiтератора i вiдповiдального редактора часопису «Народ»;

2) Михайла Павлика iз Львова, вiком 39 рокiв, неодруженого, гр.-кат. вiросповiдання, видавця i головного редактора часопису «Народ»;

3) Валентина Годака iз Львова, вiком 57 рокiв, одруженого, батька 2 дiтей, гр.-кат. вiросповiдання, управителя друкарнi Войцеха Манецького, якi у виданих 28 грудня 1891 р., 5 лютого 1892 р. i 14 травня 1892 р. додатках до часопису «Народ», що виходить у Львовi i друкується у друкарнi Войцеха Манецького, розповсюджували друком брошуру пiд заголовком «Socjalizm utopijny a naukowy przez Franciszka (sic!) Engelsa», випущену накладом i заходом редакцiї «Przedświt’y» в друкарнi цього ж «Przedświt’y» у Женевi в 1882 р., заборона розповсюдження якої рiшенням ц. к. крайового суду у Краковi вiд 8 липня 1882 р. № 15588 була оголошена, згiдно з усiма вимогами, чим допустились провини, передбаченої законом про пресу вiд 17 грудня 1862 р., № 6 Вiсника держ. законiв 1863 р., що карається на пiдставi цього самого §-а.

Пiд час головного судового засiдання слiд зачитати вiдношення Д. 7 з актом до № 15582/82, а також урядовi довiдки обвинувачених, i слiд також порiвняти пiд час засiдання текст вищезгаданої брошури, що додається до вiдношення Д. 7, з текстом сконфiскованого українського передруку, як Д. 5, i нiмецького перекладу (тексту. — І.Д.) цiєї брошури, що його подав обвинувачений Павлик.