5. Плани практичних занять Практичне заняття № 1

Тема:Астрономічнізнання та роль календаря в етнічномубутті народу

Вид заняття: бесіда.

Методи:спостереження, міні-доповіді з подальшим їх обговоренням, діагностика знань, самостійна робота.

Мета:знати дослідження про народні знання з астрономії та генетичні корені народного календаря; уміти: застосовувати отримані знання під час фахової діяльності.

Мотивація навчання: особистісне і професійне самовдосконалення.

Актуалізація опорних знань:запитання для обговорення та дискусіїі завдання для практичного виконання.

І. Підготуйте відповіді на запитання й виконайте завдання:

1. Що таке календар? Яка історія становлення народного календаря?

2. Розкажіть про літочислення? Які системи літочислення Ви знаєте?

3. Яку реформу календаря запропонував учений-монах, скіф за походженням Діонісій Малий?

4. Як Ви вважаєте, чому було запроваджено 7-денний тиждень? Чому в православній літературі 7 вважають особливим числом?

5. Що треба знати про тиждень, щоб бути в гармонії з космосом?

6. Що означають народні вислови «добрий час (добрий день)», «лихий час (лихий день)»? Як Ви ставитесь до магічного календаря?

7. Прочитайте інформацію про назви місяців, пригадайте відомі Вам. Яка з назв Вам подобається найбільше й чому?

Квітень, цвітень, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лукавець.

Травень, май, травник, пісенник, місяць-громовик, мур (від «мурава» - трава).

Червень, кресник, червець, ізок, гнилець.

Липень, липець, сінокіс, косень, грозовик, іллюх.

Серпень, копень, гедзень, хлібосол, живець, спасівець, «прибериха-припасиха».

Вересень, сівень, вереснець, ревун, «бабине літо».

Жовтень, падзерник, костричник, весільник, зазимник.

Листопад, падолист, напівзимник, «братчин».

Грудень, хмурень, мочавець, андієць (християнське), солоноворот.

Січень, тріскун, сніговик, льодовик, просинець.

Лютий, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, громник.

Березень, марець.

8. Проаналізуйте прислів’я та приказки про пори року, місяці й пригадайте ті, які відомі Вам. «Весна гарна квітками, а осінь пирогами», «Марець з водою, квітень з травою, а травень з квітами», «Мокрий квітень, сухий май, буде в клуні рай», «Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі», «Літо собироха, а зима прибероха», «У червні на полі густо, а в коморі пусто», «Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмалить», «У серпні спина мліє, а зерно спіє», «Не чекай від осені сонця», «У вересні одна ягода і то гірка горобина», «Плаче жовтень холодними сльозами», «В листопаді день як заячий скік», «Зимою сонце світить, та не гріє», «У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертають», «Січень не так січе, як у вуха пече», «Лютий воду відпускає, а березень підбирає».

9. Проаналізуйте, як в народній календарній астрології язичницькі елементи переплітаються з християнськими (для прикладу можна розглянути місячний календар, складений на основі етнографічного матеріалу).

10. Які, на Вашу думку, виховні традиції народного календаря? Чому незалежно від віросповідання потрібно знати зміст і духовний потенціал народного календаря?

11. Як знання про народний календар та астрологічний календар можна пов’язати з Вашою майбутньою професією?

ІІ. Практичні завдання

1. Випишіть по декілька приказок і прислів’їв, що стосуються народного календаря.

2. Підготуйте короткий виступ на тему: «Виховні можливості народного календаря в умовах сьогодення».

3. Напишіть роздум на тему: «Народний календар у житті сучасного студента».

4. Поясніть і запишіть значення слів і словосполучень.

Літочислення, тиждень, місячний календар, сонячний календар