методичка з народознавства, практичні

Семінарське заняття № 6

Тема:Українська національна кухня

Вид заняття: міжпредметний семінар

Методи: інтерв’ю, бесіда, діагностика знань, ілюстрації, самостійна робота, демонстрування навчального кіно.

Мета:знатиетнічні особливості системи харчування та народної кулінарії, відомості про систему харчування й обрядову їжу українців; умітизастосовувати отримані знання під час фахової діяльності

Мотивація навчання особистісне і професійне самовдосконалення

Актуалізація опорних знань: запитання для обговорення та дискусіїі завдання для практичного виконання.

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

Розкажіть про систему харчування українців.
Прочитайте прислів’я та приказки про їжу, пригадайте відомі Вам. Які з них Вам подобаються найбільше? Чому? «Хліб – усьому голова», «Галушка та лемішка, а хлібу - перемішка», «Як нема борщу, то нема й їжі», «Давали їсти й пити, лише принуки не було», «Дурне сало без хліба», «Сливка – слинка, грушка – манушка, риба – вода, хліб - голова», «Вміли готувати, та не вміли подавати».
Які страви з круп, овочів, молока та м’яса колись готували у Вашій місцевості? Коли їх споживали?
Які давні рецепти й завдяки кому й чому збереглися й дотепер?
Розпитайте, які страви готували на свят-вечір у Вашій місцевості?
Що готували колись у Вашій місцевості на весілля? Чи збереглися дотепер ці традиції?
Які страви готували на поминальний обіду Вашій місцевості? Чи збереглися дотепер ці традиції?
Хто і які українські традиційні страви готує у Вашій родині?
Проаналізуйте запропоновані прислів’я. Чи дійсно українці дуже гостинні? «Хто в гості не їздить і до себе не зве, той недобрим сливе», «Коли хочеш бути в честі, то не дуже до людей части», «Чим багатий, тим і радий», «Гості першого дня – золото, другого – срібло, а третього – мідь, хоч додому їдь», «Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, хоч зимуйте», «Який гість, така йому і честь».
Як Ви важчаєте, чи дійсно жоден із індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги? Розкажіть, що символізує пиріг.
У недільні та святкові дні часто готували вареники; у Галичині їх називали «пироги». Яку магічну функцію, крім споживчої, вони виконували? Прочитайте прислів’я, загадки про вареники, які з них Вам подобаються найбільше? Чому? Запишіть ті, які відомі Вам.

Всемірний маленький, бокастий, товстенький, коханчик удався, у тісто прибрався, чим смачним напхався, в окропі купався, на смак уродився, ще й маслом умився, в макітру скотився, не довго нажився. Круть, верть - і пропав (вареник).
Рахував сир-масло, то й вареників не їсти.

З чого завжди розпочинався обід в українській сім’ї? Чи зберігся цей звичай дотепер?
Підготуйте виступ на тему: «Українська й французька кухня: порівняльний аналіз».
З твору якого письменника запропоновано уривок?

Тут їли різнії потрави,

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик…

Вбирали січену капусту,

Шатковану і огірки

(Хоч це було в час мясопусту),

Хрін з квасом, редьку, буряки,

Рябка, тетерю, саламаху

Як не було – поїли з маху

І всі строщили сухарі…

Чи всі перераховані страви Вам відомі?

Які напої вживали давні українці? Чи вживала молодь алкоголь?

Як Ви вважаєте, чому виникли прислів’я: «Карти і пиття не доводять до пуття», «П’яний та дурний – рідні брати», «Вибачай дурний п’яному», «Ні рак, ні жаба, - просто п’яна нахаба», «Мудрості набираються з книжок, а дурості з пляшок», «Хто п’є, той і розум проп’є»,«П’яниці море по коліна»,«У склянці вина тоне більше людей, аніж у морі»,«Як до праці, руки дрижать, а горілку добре держать»,«Через чарчину позбувся чину»,«П’яному море по коліна, а калюжа по вуха», «П’яному й кози золоті», «У п’яниць на тиждень сім п’ятниць», «П’яний як чіп», «Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить», «Наука - не пиво: в рот не увіллєш».

Прочитайте статтю. Підготуйте короткий виступ на тему: «Мій режим харчування»

Режим харчування селянина великою мірою залежав від режиму робочого дня й того чи іншого календарного сезону. Харчувалися завжди тричі на день, а у польові весняно-літні дні додавали ще й полуденок.

Усі прийоми їжі (крім полуденка) були обов’язково пов’язані з гарячою, переважно вареною, стравою, для того двічі витоплювали піч – вранці, готуючи сніданок і обід, і ввечері. Сніданок і вечеря мали досить різноманітне меню, в обід же майже завжди готували борщ і кашу. Обід ніс і певне символічне навантаження: єднання сім’ї. Обідали завжди разом, з однієї миски, кожний член сім’ї мав визначене місце, першим починав їсти старший у родині. Під час обіду заборонялося сваритися й просто голосно розмовляти, сміятися, стукати ложками тощо. Їжа, яку заробляли важкою працею, вимагала й відповідного ставлення до неї.

У неділю не працювали. У ці дні кожна сім’я прагнула приготувати різноманітну їжу. У неділю ходили в гості здебільшого до родичів чи кумів. Приймати гостя, особливо в обідню пору, за традицією, вважалося доброю ознакою (За В. І. Наулком).

Як правило, в Україні їжу готували в печі. Василь Земляк у романі «Зелені млини» писав, що піч для українця, як вівтар для віруючого. Які повір’я, перекази тощо Ви знаєте про піч? Чому українці її так шанували й шанують донині?
Слово піч походить від слова «печера». Уперше слово «піч» було надруковано в 945 році в «Повісті врем’яних літ». Чому піч називають Берегинею родинного вогнища?

ІІ. Практичні завдання

Запишіть давні українські рецепти (на окремому аркуші паперу), які Ви знаєте або які використовують у Вашій родині.
Поясніть і запишіть значення слів і словосполучень.

Паска, галушки, коливо, обжинковий коровай, «бабина каша», балабушки (балабухи), драглі, варенуха.

Содержание