Пояснювальна записка

Дисципліна «Вступ до літературознавства» посідає чинне місце серед літературознавчих курсів. Цей курс має пропедевтичний характер і спрямований на засвоювання студентами – філологами основних категорій змісту та форми художнього твору принципів та шляхів його аналізу , а також курс орієнтує на розуміння понять напрямку стилю, течії та літературної школи і інше.

Мета курсу: формування базової уяви про основні поняття і категорій літературознавства, забезпечення основи для глибокого розуміння як літературного процесу в цілому, так і окремих творів художньої літератури, підготовка майбутніх фахівців філологів до свідомого, творчого підходу в одному з основних аспектів майбутньої професійної діяльності.

Завдання курсу:

• теоретичні: підготовка базових знань з літературознавства задля проведення науково-дослідницької та науково-методичної роботи студентів; опанування студентами основних категорій стилістики, поетики метрики, вивчення закономірностей літературного процесу та художньої специфіки провідних літературних течій, напрямків, показати можливість різних підходів до аналізу літературного твору;

• практичні: розвинути навички опрацювання наукової літератури та аналізу літературного твору.

Перелік знань та умінь студентів:

По завершенню курсу студенти мають сформувати певне коло літературознавчих знань та умінь, бути обізнаними з наступних питань.

Літературознавство як одна з філологічних дисциплін. Характеристика кола питань, які вивчає літературознавство. Розподіл сучасного літературознавства на три провідні галузі: теорію літератури, історію літератури, літературну критику.

Допоміжні літературознавчі дисципліни: літературна історіографія, літературна бібліографія, текстологія, палеографія та ін.

Зв'язок літературознавства з іншими науковими дисциплінами. Класифікації видів мистецтва за різними ознаками.

Розподіл мистецтв на просторові, часові та синтетичні.

Відмінність видів мистецтв за матеріалом, в якому виконані їх твори. Література в широкому і вузькому розумінні терміна.

Художня література як одна з форм суспільної свідомості.

Вміти надавати визначення художнього образу.

Мати уяву про структуру літературно-художнього образу.

Внутрішня специфіка структури літературно-художніх образів в залежності від родових ознак твору. Специфіка ліричних, епічних, драматичних образів.

Класифікації літературно-художніх образів. Образи індивідуальні, характерні, типові, образи-мотиви, топоси, архетипи. Макрообрази і мікрообрази у творі. Специфіка образів автора і читача.

Поняття “форми” і “змісту” в філософії і літературознавстві.

Структура літературно-художнього твору.

Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору: тема; проблема (проблематика) твору; Ідея; Фабула; Характер; Пафос літературного твору.

Композиція літературного твору.

Сюжетні і поза сюжетні елементи твору.

Визначення художнього образу, структура літературно-художнього образу, види літературно-художнього образу.

Оповідні інстанції: образ автора, оповідач, розповідач, ліричний герой.

Поділ літератури на роди. Історія розвитку літературних родів.

Поняття про жанр. Жанр і рід. Зміна жанрів в літературному процесі.

Генезис і родові ознаки епосу. Основні епічні жанри.

Вірш і проза. Уявлення про поетичну мову.

Метрична система віршування: принципи, поняття стопи, розміру,

основні віршовані розміри.

Тонічне віршування.

Силабічне віршування.

Силабо-тонічне віршування, його особливості, розміри.

Рима, види рим, типи римування. Строфа.

Поняття про літературний процес, його складові.

Традиції і новаторства як рушійна сила літературного розвитку.

Генезис мови художньої літератури, зміна жанрів, методів, стилів.

Літературні напрямки і течії. Історична динаміка напрямків в літературі.

Ознаки сучасного літературного процесу. Провідні літературні напрямки, жанри, стилі.

Міждисциплінарні зв’язки

Тісний зв'язок між теорією літератури, історією літератури і літературною критикою. Використання кожною з зазначених дисциплін здобутків двох інших. Допоміжні літературознавчі дисципліни.

Літературна історіографія як допоміжна дисципліна, що займається дослідженням історії розвитку і накопичення знань з провідних літературознавчих дисциплін.

Літературна бібліографія як галузь, що займається виявом, підрахунком та систематизацією друкованих творів художньої літератури і літературознавства.

Текстологія як допоміжна літературознавча дисципліна, що досліджує і тлумачить художні тексти, щоб донести їх до читача у первісному, задуманому автором вигляді.

Палеографія як дисципліна що вивчає писемні знаки, особливості написання літер в різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність паперу кожної епохи, художні прикраси-орнаменти та ін.

Зв'язок літературознавства з іншими науковими дисциплінами.