logo
шпора

29. Господарські будівлі та виробничі споруди.

Найважливішими спорудами в садибі були клуня та хлів.

У клуні знаходився тік, де обмолочували збіжжя, а також засторонки, в яких тримали привезені сніпки пшениці, жита, ячменю, обмолочену солому. Клуні на великій території України мали не тільки різні розміри, форми, а й назви, наприклад, у Карпатах — «боїще», «боїско», на Прикарпатті — «стодола», на Поліссі, крім відомої назви «клуня», зрідка вживали також «тік», «ток», «стодола». Тік у клуні робили з глини.

Клуні в Україні мали високі дахи і низькі стіни з високими, найчастіше двостулковими, в'їзними воротами. У плані вони були квадратні, прямокутні, наближені до овалу. Дахи у клунях тримались на ключинах, які лежали на сволоку, покладеному на поставлені в ряд сохи — основні конструкційні елементи стіни.

Худобу утримували в хлівах («стайнях» — на Прикар­патті, «одринах» —у деяких місцевостях Полісся, «кошарах» — у Карпатах). Будували хліви з тих же матеріалів, що й хати.

Свиней відгодовували у спеціальних спорудах кучами а на Придніпров'ї й Лівобереж­жі — «саж».

Комора — призначалася для зберігання запасів зерна, господарського ін­вентарю та речей вжитку. Майже всюди в Україні вона була при хаті, вхід — найчастіше з сіней, у Карпатах — переважно окремий, з подвір'я. Зрідка траплялися комори, до яких вхо­дили просто з житлового приміщення. Окремі будівлі для комор у XIX ст. були тільки в заможних селян.

Повітки (в західних обла­стях — «шопи»), тобто навіси, відкриті з одного боку будівлі. Там складали дрова, сільськогосподарське знаряддя, ставили вози і сани. На Поліссі для цього в деяких місцевостях при хаті відводили окремі приміщення — колешні. На Покутті, Закарпатті для возів будували спеціальні будиночки або наві­си — возівні.

Сіно зберігалося в засторонках клунь, на горищах хліва чи стайні, а також в оборозі — простій споруді з чотирьох стовпів, над якими споруджувався пересувний (по вертикалі) солом'яний дашок.