Зі статті о.П. Довженка „народна пісня”

Українська пісня. Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?

Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській най­складніші, найтонші, найглибші асоціації почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людя­ності, до творчості.

Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили і завзяття, бойової щедрості, любові до на­роду, презирства до ворога і до смерті.

Виринають з сивини століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, і Бог­дан, і славний Морозенко, і козаки Швачка та Го­лота — і кличуть до бою за Батьківщину. І Щорс, і богунці.

Який трудівник — ой у лузі та ще при березі, чи у полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи у шахті під землею, чи на заводі за вер­статом — не почував легкості і бадьорості од її геніаль­ного ритму?

Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?

Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах?

Українська пісня — це геніальна поетична біогра­фія українського народу. Це історія українського на­роду, народу-трудівника, народу-воїна, що цілі віки бився, як лев, за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав вели­кий Шевченко, „без золота, без каменю, без хитрої мови” на виковування у боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!..

Тяжка була історія. Кривава, бодай не вернулась. І народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, в що міг, — у пісню, безсмертну україн­ську народну пісню. Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.

Вперше надруковано в 1942 р. Цитується за ви­данням: Українські письменники про літерату­ру та мову. — К.: Радянська школа, 1961, с. 360—361.