1.1 Час заснування міста

Місто виникло на базі військового укріплення на території двох старовинних сіл Заболоття та Княгинин між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська. У середині XVII ст. У 1662 році на даній території магнат Андрій Потоцький заснував місто Станиславів, яке назвав в честь свого молодшого сина. У цьому ж році місто отримало магдебурське право, тобто населенню дозволялось створити свої органи самоврядування, цехи та ремісничі спілки, сповідувати свою релігію. Через деякий час після заснування міста, під керівництвом французького інженера-фортифікатора Франсуа Корассіні з м. Авіньйона розпочалось будівництво міцної шестикутної фортеці з бастіонами. [1]

Станіславській фортеці відводилася роль форпоста в закріпленні польського панування на українських землях Галичини. Але, згодом, збудована військова фортеця в межиріччі Бистриць перетворюється у торговий, ремісничий і культурно-освітній центр Прикарпаття.

У серпні 1663 року польський король Ян Казимир юридично підтвердив надання місту Станиславову магдебурзького права і затвердив герб міста у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом у створі воріт. [Додаток 1]

У 1665 році було збудоване деревяне приміщення вірменського костьолу. Через рік в місті було збудовано першу деревяну міську ратушу, навколо якої тупилися по профілях ремесла -- парки, крамниці і склади.

У 1672 році був збудований палац Потоцьких та закладений парафіяльний костьол, який через деякий час був збудований Ф. Корассіні та французьким архітектором К. Беное в українському стилі. Обидві памятки збереглися до наших днів.

У 1695 році Ринкова площа і вулиці навколо ратуші вкриваються бруківкою. Йде швидке спорудження багатих камяних будинків, де жили шляхтичі та купці. У цьому ж році завершується будівництво камяної ратуші на місці першої деревяної. Вона мала вигляд 9-ти поверхової круглої вежі на камяній основі з фігурою лицаря на шпилі. [3]