Виховне і пізнавальне значення українських обрядових пісень
Народна мистецька культура українців з її багатовіковим надбанням вражає своїм кількісним виміром і є цінним педагогічним матеріалом на сьогоднішній день.
Всі найвидатніші педагоги світу визнавали, що виховання дитини завжди грунтується, насамперед, на культурно-історичних цінностях своєї нації, тобто від пізнання свого, рідного, національного, до пізнання багатонаціонального, світового.
Кожна європейська нація -- пишається свєю окремішністю, унікальністю, своїм корінням, старається зберегти і популяризувати свої здобутки.
Народна культура є невичерпним джерелом для виховання тонкого апарату сприйняття дитиною життя, природи, мистецтва і, як наслідок цього -- здібності відчувати гармонію в будь-якій сфері діяльності і створювати високоморальні гармонійні відносини з людьми і оточуючим світом.
Виховання високодуховної особистості потрібно починати з наймолодшого віку, духовність, національна самосвідомість закладаються з ранніх років життя.
Найпершим і найбільш проникливим для серця дитини є пісня. Через колискову до глибокого фольклору, який на рівні інтуїції єднає з старо-українськими релігійними містеріями, розкриває культурно-релігійну основу давнього українського життя.
Грунтовна праця видатного українського церковного діяча Ксенофонта Сосенка, видана у Львові під назвою «Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора», присвячена розшифруванню і реконструкції напівзруйнованих шарів духовного життя минулих епох, і може прислужитися педагогам для глибокого розуміння суті речей при навчанні і прилученні дітей до фольклору.
Автор стверджує, що «прадавня віра існує й досі, хоч не є сформована догматично, давня культура є в основах сучасного життя народу».
Українці -- стародавня нація і свою духовну культуру почали творити задовго до християнського періоду. Колядки і щедрівки, що стали предметом дослідження автора, надзвичайно багаті на етнографічні і міфологічні дані, в них найбільше знань про народні традиції і вірування.
Цікавим є викладення і розкриття виховних моментів у піснях і обрядових дійствах: вони пронизані демократизмом, ідеєю рівності, першості духовності, чистоти внутрішнього світу.
Побажанням ідеального сімейного щастя закінчуються майже всі колядки. Рідня в гармонії і любові -- це святість, це боже улюблене місце.
Ой пошли, Боже, сьому хазяїну
У дому долю:
З жінкою жити й з дітками добре!
Любов до навколишнього світу -- головний мотив святовечірних містерій і пісень, що також включають звернення до худоби, птиці, бджіл.
Крім виховних моментів, колядки є бездонною криницею знань. Більша частина їх (перш за все, колядки про почин світу) найбільше вказують на те, що українське свято Різдва -- це свято на спомин різдва світу. І, без сумніву, сплітаються тут обидві ідеології -- старосвітська і християнська. Народ геніально поєднав первовічну пісню Всесвіту з радісними піснями про народження Спасителя Ісуса Христа.
В старосвітських колядках про почин світу немає згадки про особистого Творця, у деяких бувають лише звернення до Бога, сина Божого.
К.Сосенко поділяє колядки на 8 груп. В них містяться основні космогонічні ідеї українського народу, яких, передусім, три: правода (тобто первинні космічні води), прадерево (або райське дерево) та світотворчі єства і їх активна участь у творенні світу.
Різдвяні пісні належать до тих музично-поетичних надбань нашої культури, що вирізняють народ поміж інших, підкреслюють його самобутність і мають неоціненне значення, як пізнавальний матеріал про українську астральну релігію і матеріал для виховання високодуховної особистості.
- Українська пісня-романс кінця хviii – поч. Хіх ст.
- Зі статті о.П. Довженка „народна пісня”
- Тема 1 „Пісня, танець, марш”(8 годин)
- 35. Українська родинно-побутова пісня
- Моя улюблена народна пісня
- 2. Українська колискова...
- 7. Колискова пісня
- 25. Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори, літературні пісні, що стали народними.
- Ой, роду наш красний (у полі калина) Українська народна пісня