1. Етапи українського національно-культурного відродження 19 – початку 20 століть та їх ознаки.
Розвиток української культури від скасування Гетьманщини до початку 20 століття виразно ділиться на три періоди, що мають досить чіткі хронологічні рамки та особливості:
кінець 18 – середина 19 століття – період становлення української культури як новітньої національної культури народною мовою;
60 – 90-ті роки 19 століття – час входження української культури до загальнослов’янського і світового процесу;
рубіж 19 – 20 століття. – утвердження української культури в якості феномену світового значення.
Протягом цього часу українські землі перебували у складі різних за суспільним устроєм, мовами й національними традиціями державних утворень. Українці, відтиснуті разом з іншими «недержавними» слов’янськими етносами (білорусами, чехами, словаками, болгарами, хорватами) на периферію культурного життя, мали спиратись на вікові традиційні основи народної культури, активно засвоюючи позитивний досвід інших культур. Історично склалось так, що українська культура тих часів змушена була затверджуватись як рідною, так і іншими мовами.
У західно- та південнослов’янських культурах відомо декілька моделей національно-культурного відродження:
чеська, підвалини якої було закладено вченими – «будителями», переважно істориками та філологами-славістами («Історія чеського народу» Галацького, «Історія слов’янської мови та літератури» Шафарика);
сербська, яка виводила на передній план вивчення та пропаганду традиційної народної культури (Караджич);
польська, котра торкалась етнічної самосвідомості високохудожніми засобами романтичної поезії (Міцкевич).
Українське відродження об’єднало усі три моделі:
історико-лінгвістичну («Історія Русів», Дмитро Бантиш-Каменський; Микола Маркевич, Микола Костомаров, Ізмаїл Срєзнєвський);
фольклористичну (Микола Церетелєв, Михайло Максимович, Пантелеймон Куліш);
літературно-романтичну (перш за все Тарас Шевченко).
Усі види нової української культури були започатковані появою «Енеїди» Івана Котляревського, який у своєму творі вирішив три найголовніші проблеми: а) нагадав українцями про їх героїчне минуле; б) розкрив потенційні можливості народної розмовної мови; в) показав, як на основі традиційних елементів народної культури можна творити високе професійне мистецтво. Вплив Котляревського на розвиток української культури залишався провідним аж до Тараса Шевченка і навіть пізніше. Не дивно, що саме літературі належала домінуюча роль в становленні й розвитку української культури.
Становлення української культури європейського рівня було б неможливим без формування нової високоосвіченої національної інтелігенції, з середовища якої виходили провідні діячі культури, і яка була основним споживачем їх високохудожніх творів
***
- Питання для підготовки до поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Історія української культури»
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 1. «Історія української культури» як навчальна дисципліна
- 1. Культурологія. Основні наукові підходи до розуміння культури. Структура та функції культури.
- 2. Культура і етнос.
- 3. Історія української культури: особливості галузі наукових знань та навчальної дисципліни, спеціальний термінологічний апарат.
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 2. Передумови формування української культури в епоху панування привласнюючого господарства
- 1. Археологічні засоби вивчення стародавніх культур.
- 2. Культура палеоліту.
- 3. Культура мезоліту.
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 3. Передумови формування української культури в епоху становлення відтворюючого господарства
- 3. Культурні новації бронзового віку.
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 4. Передумови формування української культури у скіфську добу
- 1. Початок епохи заліза.
- 2. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.
- 3. Скіфія та її населення. Культура кочівників українського Степу
- 4. Культура землеробів-скотарів українського Лісосостепу 8 – 4 ст.
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 5. Українська культура в ранньому середньовіччі (5 – 13 ст.)
- 1. Проблема формування слов’янства за археологічними та писемними джерелами. Основні теорії українського етногенезу.
- 2. Матеріальна культура східних словян та Київської Русі (господарство, військова справа, поселення, побут).
- 3. Духовна культура східних слов’ян та Київської Русі (особливості язичницького світогляду, поширення християнства, писемність, освіта, література, мистецтво).
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 6. Українська культура 14 – 18 століть
- 1. Головні напрямки культурного розвитку українського суспільства (освіта, книгодрукування, література, драматургія, мистецтво).
- 2. Культура запорозького козацтва (джерела формування, склад та чисельність, адміністративно-політичний устрій, військовий устрій та військова справа, звичаї та побут, освіта і шкільництво).
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 7. Розвиток української культури в 19-му столітті
- 1. Етапи українського національно-культурного відродження 19 – початку 20 століть та їх ознаки.
- 2. Освіта і наука.
- 3.Розвиток літератури.
- 4.Театральна та музична культура.
- 5. Архітектура та образотворче мистецтво.
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 8. Розвиток української культури в 20-му столітті
- 1. Українська культура на початку 20 століття.
- 2. Культура України у 1920-1930-ті роки.
- 3. Культура України у 40-ві - на початку 90-х років.
- План-конспект проведення навчального заняття
- Тема 9. Традиційно-побутова культура українського народу
- 1. Двір, житло, садиба.
- 2.Народний одяг українців. Українська народна кулінарія.
- 3. Сімейний та громадський побут. Родинні обряди та звичаї.
- 4. Усна народна творчість українців. Народне образотворче