logo
Гадання та прикмети волинян

РОЗДІЛ 1. ПРИКМЕТИ ТА ГАДАННЯ СПРЯМОВАНІ НА ДОБРОБУТ СІМЇ

З Новим роком, як і з Різдвом, повязано чимало прикмет про погоду та успіхи у господарстві. Наприклад, що саме ти робитимеш у хвилю заступлення Нового року, добре чи зле для тебе, те робитимеш і цілий рік Митрополит Ілларіон Стародавні народні свята / Митрополит Ілларіон // Дохристиянські вірування українського народу. - К. Оберіг, 1994. - С. 265 ? 290. .

Варто зауважити, що саме такий тип погодних передбачень, тобто за допомогою певних календарних дат, вчені відносять до сумнівних в достовірності, оскільки вони, на їхню думку, не мають під собою раціональної основи і не надають змоги точно спрогнозувати зміни у погоді, а радше можуть показувати початок певних тривалих проявів погоди, не прогнозуючи самих змін Токарев С.Приметы и гадания // Календарные обычаи и обряды в старнах зарубежной Европы (Исторические корни и розвитие обычаэв) / С. А. Токарев. - М.: Наука, 1983. - С. 57..

Сьогодні весь комплекс погодних передбачень за певними днями календаря можна вважати своєрідним вираженням народного досвіду, набутого під час багатовікового циклічного спостереження за явищами природи, внаслідок чого могли виробитись певні аналогії, що згодом трансформувалися у стереотипи прогнозування, прикмети, передбачення, які і були привязані до народного сільськогосподарського календаря.

І саме зимові свята, які можна вважати своєрідними віхами передбачення, одночасно виступали певними символічними межами (початку зими, весни, нового року, господарчого сезону), що і могло спричинити віру в те, що за спостереження над певним обєктом у ці вузлові дати можна визначити, що відбудеться у наступному періоді, зокрема передбачити погоду та урожай певних культур.

Загалом ці передбачення були приурочені та, як правило, проводились у переддень Різдва та Нового року.

Важливим для прогнозування майбутньої погоди були передбачення, основані на певних діях та спостереженнях, які проводились у переддень Нового року та в новорічну ніч.

Волиняни гадали за допомогою цибулі, цей спосіб був оснований на властивості цибулі втягувати сіль і виділяти при цьому рідину. Береться цибулина, розрізається навпіл, і береться з неї 12 чашечок, які ставляться в один ряд. Кожній чашечці дається назва одного з 12 місяців року по-порядку: січень, лютий, березень і т. д. Потім у кожну чашечку кладеться грудочка солі, і так залишається на всю ніч перед новим роком. На наступний день, дивляться, у якій чашечці під якою назвою місяця сіль не розтанула - той місяць буде мокрий, а де сіль розтанула - сухий Біляковський П. Різдвяно-Стрітенський цикл погодних передбачень в народному календарі українців Карпат / Петро Біляковський // Народознавчі зошити, 2012. - Вип. 4 (106). - С. 636..

Тут ми можемо прослідкувати розбіжності у тлумаченні цього прогнозування волинян з гуцулами. У гуцулів було навпаки, у яких чашечках сіль розтанула, ті місяці будуть мокрими, а у яких не розтанула - сухими. Ця прикмета була поширена на всіх теренах України, а також є відомості, що такий спосіб передбачення використовувався і у інших народів Європи, зокрема у румунів, поляків, а також і в словенців, але замість цибулі вони використовували букові трісочки.

За допомогою спостереження за станом погоди, видимістю зірок, атмосферними опадами, можна було передбачити врожай певних культур, благополуччя у родині , стан здоровя та інше.

На Волині говорили, «В нас перед Новим роком треба вийти на долину да зорі рахувати, то стільки кури яєць знесуть» Архів ЛНУ ім. І. Франка. - Ф. 119, Оп. 17, Спр. - 482-Е. - 45 арк. , (с. Крученець, Черняхівського р-н., Житомирської обл.). на Закарпатській Бойківщині говорили, що як ясно в цю ніч і дуже зірок багато, то буде багато ягід і гороху.

Українців як хліборобський народ, найбільше цікавила врожайність хліба, а особливо якого хліба цього року буде найбільший урожай. Для цього на Східному Поліссі брали солому, ставили на ній пучками різні види збіжжя і залишали. На який пучечок на Новий рік випав іній, те збіжжя мало вродити найкраще, і навпаки, ті на які іній не випадав, могли не принести доброго врожаю у цьому році. На Середньому Подніпровї спостерігали за інеєм на деревах, паморозь на Новий рік вважалась прикметою врожаю, а дерево без інею віщувало неврожай Скуратівський В. Зима прийшла і празників привела / Василь Скуратівський // Місяцелік: Український народний календар. - К.: Мистецтво, 1993. - С. 147 ..

Врожай усього, що росте грубішим зверху і тоншим знизу можна було передбачити, які бурульки висіли на стрісі. Якщо є великі бурульки, то буде велика морква чи буряк, а як маленькі, то навпаки. Добрий урожай зернових можна передбачити за наявністю інею на деревах, якщо є іній, то добрий врожай буде, нема - поганий Зборовський П. Різдвяний цикл свят за традицією села Верхнє Висоцьке на Турківщині / Петро Зборовський // Народознавчі Зошити. - 2008. - №1. - С.53..

На Слобожанщинi зафiксовано рiдкiсне ворожiння, яке виконували у день св. Спиридона (12 грудня ст. ст.) на поч. XX ст. Так, зрiзанi вишневi гiлочки можна було поставити у горщик з землею на покутi та поливати їх щодня, чи просто у воду (без землi). Якщо вони розквiтали на Рiздво, сподiвалися, що

наступний рiк буде врожайним на садовi плоди Иванов П. Жизнь и поверья крестьян Купянскаго уезда, Харьковской губернiи // П. П. Иванов - Т. Х. Печатное Дело, 1907 - С. 21..

Чи не найбільше прикмет у році попадає на Святі вечори. Готуються до святої вечері дуже ретельно та відповідально. Головна страва на столі це - кутя. Її готують у новому посуді, що до того жодного разу ніде не використовувався. Після її приготування, вийнявши горщик, дивилися: якщо зерна піднялися через вінчик - на добробут, а запали - це було поганою прикметою.

Кутя мала своє місце на столі - біля Дідуха на покуті. Цю обрядову ставу ставили на кубельце з сіна, також його клали під стіл, доброю прикметою було якщо у ньому переночує пес або кіт Скуратівський В. Місяцелік …. - С. 172.. На Житомирській Волині автором записане відповідне гадання. «Сіно клали, що б худоба водилася. А вже після празника, як прибираєш те сіно, то там дивишся, яку косину найдеш чи жовту чи чорну чи червону, то такої масті і худоба вестиметься» Архів ЛНУ ім. І. Франка. - Ф. 119, Оп. 17, Спр. - 482-Е. - 9 арк (с. Новопіль, Черняхівського р-н, Житомирської обл.).

Перед тим як почати їсти, господар, взявши першу ложку куті в рот і, не ковтаючи неї, виходив на двір подивитися нічне небо: якщо воно зоряне -- наступного року добре вестиметься всяка птиця, а коли зірок мало -- доведеться її продавати. Також старійшина, зачерпнувши ложкою куті, підкидай її до стелі - «на приплід». Усі стежили, скільки прилипне зернин, це стільки зявиться в Новому році ягняток та іншої живності. Друга порція призначалася врожаю зернових, третя - кількості роїв.

Кожна дрібниця під час вечері має віще значення: якщо тінь на стіні від свічки подібна до скирти - буде врожай на хліб, до копиці - сіна буде багато, до дерева - садовина вродить. Гадали за столом за напрямком диму від свічки, в цей вечір її не задмухували, що б літом великих вітрів не було, а гасили пальцями і дивилися, куди дим піде. «Як у вікно, то ше нічого, а як у поріг - буде мрець» Архів ЛНУ ім. І. Франка. - Ф. 119, Оп. 17, Спр. - 482-Е. - 50 арк.(с. Вільськ, Черняхівського р-ну, Житомирської обл.).

Важливим для українців було і те, хто першим зайде в хату на Новий рік. Як відомо зранку на Василя ходять посівальники і тут ми можемо прослідкувати розбіжності у традиціях різних етнографічних районах України. Рано-вранці молоді хлопці ходять по хатах і посівають. На теренах Волині дівчата також мали право посівати, що неприпустимо, наприклад, на сусідньому Поліссі, «Дівчата тоже з хлопцями посівають, малі ходять, але вже більші не йдуть» Архів ЛНУ ім. І. Франка. - Ф. 119, Оп. 17, Спр. - 482-Е. - 27 арк., (с. Ксеверівка, Черняхівського р-н, Житомирської обл.).

Перший хто зайде в хату, той виконує функцію полазника. Саме цим ми можемо пояснити чому на Волині дівчатам можна колядувати. Адже в народних уявленнях сусідніх поліщуків, якщо до хати першою зайде дівчина, то це до нещастя у новому році, а якщо хлопець - до добра, саме тому дівчатам не годиться посівати. На Волині ми ж спостерігаємо зовсім інше тлумачення цього звичаю: «В нас, кажуть, хто на Новий Год прийде посівать вперед,то, як прийде хлопець буде бичечок в корови, а як дівчинка - теличка» Архів ЛНУ ім. І. Франка. - Ф. 119, Оп. 17, Спр. - 482-Е. - 42 арк. , (с. Ксеверівка), тобто нічого поганого у приході дівчини першою у новому році немає.

Чи не найрозповсюдженішими були гадання, за допомогою яких можна було довідатися чи довго ще житиме людина. Повечерявши на Святий вечір, всі члени сімї застромлювали ложки якими їли у кутю. На ранок дивилися, якщо якась ложка впаде, то її власник невдовзі помре.

Так, Дмитро Зеленін описує один з таких видів гадання, що покликаний визначити тривалість життя дівчини. У ніч під Новий рік, як пише дослідник, кожна дівчина зачерпує своєю ложкою воду і вихлюпує її у двір: у кого у замерзлій воді виявиться заглиблення, той в цьому році помре Зеленин Д. Календарная обрядность / Д. К. Зеленин // Восточнославянская этнография - М Наука, 1991. - С. 604..

Про оригінальне гадання лемків для кожного члена сiмї дiзнаємося у статті Серебрякової. Збираючи лiкарське зiлля напередоднi Купала, зривали стiльки гiлок бобяника, скiльки було осiб в родинi, а потiм вкладали їх мiж балками зрубу в хатi. У кого галузка зацвiла, тому й ворожили довге життя Серебрякова О. Мантичні дії з рослинами в зимовому циклі свят українців / Олена Серебрякова // Народознавчі зошити. - 2008. - Вип.3 - 4. - С. 277..

У Хорватiї та Словенiї традицiйно напередоднi дня св. Барбари зрiзають гiлочки будь-якого фруктового дерева та ставлять їх у воду, щоб вони розвинулися до Рiздва. Кожний член родини позначає чи запамятовує свою. Чия галузка засохне та не встигне розвинутися, той, кому вона належить, помре протягом нового року Колева Т.А. Зимний цикл обычаев южных славян (К вопросу о структурно-типологическом анализе обрядности) . - 1971.- № 3.- С. 48; .

Отже, ми бачимо, що людина завжди хоче знати наперед, що її чекає. Саме завдяки цьому тепер ми можемо прослідкувати багатий матеріал, що накопичувався на протязі багатьох століть і вилився в різного типу гадань та прикмет, за якими можна передбачити різні аспекти життя людини.