logo search
04

3. Духовна культура східних слов’ян та Київської Русі (особливості язичницького світогляду, поширення християнства, писемність, освіта, література, мистецтво).

Особливості язичницького світогляду. Археологічних джерел для вивчення цього питання бракує, а писемні належать виключно християнським чи мусульманським авторам. Загально слов‘янського пантеону ніколи не існувало. У відповідності до тернарної моделі світу головні божества поділялись на небесні - Сварог, Стрибог; піднебесні - Дажьбог, Перун, Ярило, Хорс; підземні - Велес, Род, Мокош. Імена богів вказують на етнічну строкатість їх шанувальників, серед яких, окрім слов‘ян, були балти, фінно-угри, іранці. У Києві та Новгороді розкопані рештки згаданих у літописах святилищ кінця 10 ст.

Становлення християнства на Русі зайняло кілька століть і пройшло кілька етапів: хрещення Кия, Аскольдове хрещення, хрещення Ольги та Ігоря, хрещення Володимира та перетворення християнства на державну релігію. Перша кафедра митрополита Руського на рубежі 10 – 11 ст. знаходилась у Переяславі і була перенесена до Києва не раніше 1036 року. Першими руськими святими були принесені язичниками-киянами у жертву богам християни – «варяги» Іоанн та Федір, брати Ярослава Володимировича Борис та Гліб (1071 р.). Ярослав готував канонізацію свого батька Володимира, яке відбулось пізніше.

Становлення писемності. На початку 10 ст. болгарський автор Чорноризець Храбр у «Сказанні про письмена» дав першу періодизацію історії слов‘янської писемності: 1) «язичницький» час, коли для гадання та рахування використовували «черти та рези» – якісь ієрогліфоподібні знаки; 2) «ранньохристиянський», коли слов‘яни, вступивши у тісні контакти з латинянами та ромеями, почали використовувати літери відповідних абеток «без устрою» ; 3) «суто християнський», на який припадає створення слов‘янської абетки Кирилом для потреб перекладу церковної літератури. За даними історичних джерел, слов‘яни 6 - 8 ст. користувались літерами візантійського уставу, з чого виникло протокириличне письмо. У 60-ті роки 9 ст. Кирило винайшов глаголицю, відмінну від протокириличного письма. На початку 10 ст. було створено кириличне письмо у давньоболгарському (38 літер) та давньоморавському (48 знаків) варіантах. Перші кириличні тексти на Русі датуються 10 ст. Багато написів відкрито на побутових речах 11 – 12 ст., у тому числі на пряслах від веретен («Потворинпряслень», «Янка вдала прясленьЖирце», «Невесточь» – всі з центральної частини Києва). Цікаві графіті на стінах Софії Київської, серед яких є запис про смерть Ярослава Мудрого. Унікальними пам‘ятками писемності є берестяні грамоти, перша з яких знайдена у Новгороді 26 червня 1951 р.

Становлення шкільної освіти відбувалось з потреб державного та церковного управління. Перші школи відкривали Володимир, Ярослав, онучка Ярослава Янка Всеволодівна для київських дівчат. Багато дітей одержували початкову освіту у домашніх умовах. Слід зазначити про існування своєрідної моди на «грамотність» серед городян (чоловіків та жінок) 11 – 12 ст. При Софії Київській Ярославом була влаштована бібліотека, скрипторій, почала діяти своєрідна академія на чолі з митрополитом Іларіоном.

Література розвивалась за двома головними напрямками, представленими різноманітними жанрами:

І. Перекладна література: Євангелія та Псалтирі («Остромирове Євангеліє» 1056-1057), богословська література, збірки різноманітних текстів релігійно-світського характеру («Ізборники Святослава» 1073 та 1076 років), збірки текстів науково-історичного характеру – хронографи, перекази на біблійну тематику, уривки з античних авторів – апокрифи та повісті.

ІІ. Оригінальна література, написана руською мовою вітчизняними авторами: літописи («Повість врем’яних літ», Київський, Галицько-Волинський), релігійно-філософські трактати Іларіона, Феодосія, Нестора, Якова Мніха, мемуарно-дидактична проза («Повчання Володимира Мономаха дітям»), героїчний дружинний епос «Слово о полку Ігоровім». Скульптурний портрет одного із героїв «Слова» створено М.М. Герасімовим за черепом із поховання.

Мистецтво. Архітектура. Будували переважно з дерева. Кам‘яні споруди нечисленні (11 ст. – 5 у Києві, в середині 13 ст. – 150 на всю Русь). З 9 ст. за писемними джерелами відомі кам‘яні палаци київських князів. Рештки мурів палаців 10 – 12 ст. відкриті археологічними розкопками біля Десятинної церкви (В.В. Хвойки – 1908 р., П.П. Толочка – 1972 р.). Першою монументальною культовою спорудою християнської Русі стала церква Богородиці (Десятинна), вперше освячена у 989 р. та зруйнована татарами 6 грудня 1240 р. Шедевром світового рівня, який непогано зберігся до наших часів, є храм Софії у Києві, освячений близько 1030 р. Монументальні захисні споруди представлені рештками Золотих воріт Міста Ярослава.

Образотворче мистецтво церковного та світського спрямування найбільш повно представлено мозаїками та фресками 11 – 12 ст. Софії Київської (Христос Вседержитель, Марія Оранта, фресковий портрет родини Ярослава, сценки з життя князів та бояр на стінах башт, серед яких є зображення музикантів і танцюристів). Цікавими свідченнями епохи стали знахідки дерев‘яних музичних інструментів у Новгороді. Станковий живопис домонгольських часів представлений іконою Володимирської Божої Матері візантійського письма. Кольоровими мініатюрами прикрашені Остромирове Євангеліє та обидва Ізборники Святослава, усі літописи.

Міністерство аграрної політики та продовольства УКРАЇНИ

Вінницький національний аграрний університет

Кафедра історії України та філософії

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

______________________

____.________ 20__