Стисла характеристика природних умов та ресурсів

волиця населений природний культурний легенда

Волиця знаходиться на крайньому заході Мостиського району, має значну кількість опадів. Це створює нормальну зволоженість території села.

Рельєф села - погорбкований, значною кількістю піднять та рівнинних ділянок. Його територія лежить в межах Передкарпатської геоморфологічної області, в межах Надсянської моренно-зандрово-алювіальної рівнини.

Клімат у с.Волиця- помірно-континентальний, близький до помірно-теплового. Літо - тепле, тривале, з частими дощами. Зима - короткочасна, холодна, з частими відлигами. Весна - прохолодна, із частими і пізніми приморозками. Осінь - суха і тепла.

Максимальні температури повітря спостерігаються в липні-серпні та складають 32,2 - 33,7°С. Найбільш холодними місяцями є грудень-січень, коли мінімальні температури коливаються в межах 28,4 - 28,7°С.

Найбільша кількість опадів (до 70 %) буває в теплий час року - з березня по листопад. В основному опади випадають у вигляді дощу та снігу. Величина снігового покриву характеризується нестійкістю (10-20 см) і не перевищує в середньому 40 см.

На території села чітко виділяються чотири пори року.

Оскільки Мосиський район лежить вмежах Головного європейського вододілу, то тут переважають дрібні річки- витоки основних річок. Через Волицю протікає потік Тростянець, який випливає з Мишлятич, протікає через Конюшки, Тщенець, Волицю і на Годинях його називають Річка. У Волиці потік Тростянець ще приймає потік Шум, який випливає з Балицького лісу.

На річках спостерігається три підняття рівнів води : весняна повінь - внаслідок танення снігу (березень - квітень); літні паводки - від випадання тривалих і сильних дощів (червень-серпень); зимові підняття рівня води внаслідок тривалих та інтенсивних відлиг (грудень-лютий).

Льодовий покрив рік нестійкий. В окремі роки річки зовсім не замерзають, що зумовлено частими підвищеними температури повітря взимку. Часто вже в листопаді-грудні на річках встановлюється льодостав.

Рослинний світ. Головними лісотворчими породами є : дуб звичайний, дуб лісовий, граб, вільха чорна, осика, тополя, липа, береза, ясен, клен, а серед хвойних - сосна, смерека, ялина, модрина. Найбільш поширені широколисті, соснові ліси, що складаються з дубово-соснових і буково-соснових, грабово-букових формацій.

В межах межиріччя поширена чагарникова рослинність, яка займає окремі схили, заболочені місця та долини рік.

Тваринний світ. В лісах водяться :

- ссавці: жовтогорла миша, руда полівка, звичайна бурозубка, білка, їжак, камяна куниця, лисиця, заєць, дикий кабан, олень, лось, косуля, ондатра.

- птахи: зяблик, велика синиця, лісовий коник, строкатий дятел, дрізд-горобинник, звичайна горлиця, клинтух, припутень, сіра ворона, фазан, сорока, вухата і сіра сови, сойка, каток.

- плазуни: ящірка прудка, веретільниця.

- земноводні : травяна жаба, ропуха.

- риби: краснопірка, верховодка, карась, лин, вюн, короп, окунь, щука.

У степових районах можна зустріти :

- ссавці: польова миша, полівка, жовтогорла миша, хомяк, кріт, заєць-русак, ласка, лисиця.

- птахи: польовий горобець, польовий жайворонок, вівсянка звичайна, біла плиска, грак, канюк, куріпка сіра, перепели.