Гадання та прикмети волинян

курсовая работа

ВСТУП

Серед багатьох обрядодій приурочених до зимового циклу особливе місце посідають ворожіння. Здавна люди намагалася передбачити майбутнє, особливо їх цікавили прогнози на майбутню погоду, як на короткочасний термін, так і на протязі всього року, врожай, приплід худоби, добробут сімї, а дівчат особливо цікавило чи вийдуть вони заміж, хто буде нареченим, звідки він буде, як складеться їхнє сувмісне життя та ін. Тому ми можемо прослідкувати різноманітну систему гадань в українській духовній культурі, спрямовані дати відповіді на питання, що цікавили людей.

На сьогодні серед етнографічної літератури є багато праць присвячених зимовій календарно-побутовій обрядовості в цілому. Але малодослідженими залишаються певні аспекти зимової обрядовості українців. Зокрема немає монографій чи великих колективних праць присвячених розкриттю проблеми прикмет та ворожінь на Волині. Тому питання поставлені у даній роботі є актуальними. Стан розкриття цієї теми вимагає наукової публікації, яка б містила в собі велику кількість зібраного та опрацьованого матеріалу з експедицій, що проводилися саме у цьому районі Галайчук В. Різдвяно-водохресні свята в околицях Кременця / Володимир Галайчук // Вісник Львівського університету: Серія історична. - 2009. - Вип. 4. - С. 215. Тому ця робота спрямована на дослідження всіх теренів України, але з акцентом на Волинь, як історико-етнографічний район.

Обєктом дослідження є традиційні гадання і прикмети волинян зимового-календарно-побутового циклу.

Предметом є ворожіння, гадання, прикмети, мантичні і магічні дії, ритуальні предмети.

Мета цієї бакалаврської роботи - висвітлити один з елементів традиційної календарної обрядовості волинян, а саме гадання та прикмети.

Означена мета потребує виконання таких завдань:

опрацювати спеціалізовані джерела та літературу, що стосуються досліджуваної теми;

визначення структури курсової роботи;

дати загальну характеристику прикметам та гаданням спрямованим на добробут сімї;

висвітлити характерні риси прикмет та мантичних дій, що дозволяють визначити особу нареченого;

розкрити особливості дивінацій, що призначені для визначення часу одруження.

Територіальні межі дослідження охоплюють всі терени історико-етнографічної Волині.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період кінця ХІХ - початок ХХІ ст. Визначення хронологічних меж зумовлене характером джерельної бази. гадання прикмета одруження сімя

Системний підхід до вивчення традиційної духовної культури з використанням хронологічного та порівняльного методу етнологічної науки, методів польової експедиційної роботи, а саме емпіричного спостереження та опитування респондентів і становить методологічну основу дослідження.

Основну джерельну базу становлять польові етнографічні матеріали зібрані автором у Черняхівському та Володимирському районах Житомирської обл. у липні 2013 р.Архів Львівського національного університету ім. І. Франка. - Ф. 119, оп. 17, спр. 482-Е - Арк. 13 (Польові етнографічні матеріали до теми Традиційна зимова календарно-побутова обрядовість українців, зібрані Марією Мельник, Черніхівському та Володимирському районах Житомирської обл., 4 - 14 липня 2013). - 128 с. і у Хмільницькому районі Вінницької обл. та у Чуднівському районі Житомирської обл. у липні 2014 р. Архів Львівського національного університету ім. І. Франка. - Ф. 119, оп. 17, спр. 482-Е - Арк. 13 (Польові етнографічні матеріали до теми Традиційна зимова календарно-побутова обрядовість українців, зібрані Марією Мельник, Хмільницькому та Чуднівському районах Вінницької та Житомирської обл., 3 - 14 липня 2014). - 80с.

Всебічне вивчення цієї теми можливе за умови залучення цілого комплексу джерел та літератури. Реальне та обєктивне вивчення опублікованої літератури дає можливість не лише встановити характерні риси ворожінь та прикмет на Волині, а й прослідкувати їх розвиток.

Для написання цієї роботи були використані і узагальнюючі роботи українських етнографів другої половини ХХ ст. Так, у працях Олекси Воропая Воропай О. Зима / Олекса Воропай // Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. - К. : Оберіг, 1993. - Т. 1. - С. 384. та Олександра Курочкіна Курочкін О Курочкін О. Новорічні свята українців: Традиції і сучасність. - К.: Наукова думка, 1978. - 192с.. зароблено аналіз всього циклу зимової календарно-побутової обрядовості українців, із згадками, що побутували власне на Волині.

Стосовно праці Степана Килимника Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. - Львів, 1993. - Т.1: Зимовий цикл. - 134 с. , яку було використано цієї роботи, можна сказати, що в ній описано власне різдвяно-водохресну обрядовість на загальноукраїнському фоні, де майже не проводяться паралелі з різними історико-етнографічними районами України. Проте, вважаємо за доцільне використати цю працю при вирішенні ряду теоретичних питань.

Варто також провести паралелі обрядовій, що побутували на Волині із сусідніми їй Поліссям та Поділлям. Для цього було опрацьовано джерельні матеріали Михайла Пйотровського Возняк М. Народний календар із Овручини 50-х років ХІХ століття у записі Михайла Пйотровського // Древляни: Збірник сатей та матеріалів з історії та культури Поліського краю. - Львів, 1996. - Вип. 1. - С. 291-335. (опрацьовані М. Возняком) та Корнелія Кутельмаха Кутельмах К. Календарна обрядовість / К. М. Кутельмах // Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження / [ відп. ред. Ю. Гошко ]. - К.: Наукова думка, 1987. - С. 286 - 293

Оскільки зимова календарно-побутова обрядовість Волині, свого часу ставала обєктом дослідження українських та зарубіжних етнологів кінця ХІХ - початку ХХІ ст., відповідно їх роботи допоможуть повніше розкрити досліджувану тему. Особливе місце серед таких робіт посідає робота Василя Доманицького Доманицький В. Народній календар у Ровенськім повіті, Волинської губернії / Василь Доманицький // Матеріяли до української етнології. - Львів, 1912. - Т. ХV. - С. 63 - 88. «Народний календар у Ровенськім повіті, Волинської губернії», в якій автор на основі зібраних джерельних матеріалів характеризує календарну обрядовість досліджуваного краю. Дає коротку характеристику кожному «присвятку», але акцентує особливу увагу на великих святах, зимою це Різдво, Новий рік та Водохреща. У своїй роботі, В. Доманицький подає для читача приклади колядок та щедрівок, записаних на Волині. Також автор пише про звичаї, обряди, традиції, заборони та гадання у зимовий період.

Окремі фрагменти обрядовості різдвяно-водохресного циклу свят на Волині знаходимо також у третьому томі фундаментального дослідження «Труди этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край…» Павла Чубинського Чубинский П. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край, снаряженной Императорскимь Русскимь географическимь обществомь. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собрание Чубинським П. П. / П. П. Чубинський // - Санкт-Петербург, 1872. - Т. ІІІ.: Народный дневникъ. - 490 с.

Цінною з етнографічного погляду є також праця Тетяни Пархоменко Пархоменко. Т. Календарні звичаї та обряди Рівненщини: Матеріали польових досліджень / Тетяна Пархоменко. - Рівне, 2000. - 200 с.; кольор. іл., ноти. «Календарні звичаї та обряди Рівненщини», що здебільшого охоплює терени Полісся. Проте, спорадично в праці знаходимо матеріали з південно-східної Волині.

У 60-х рр. ХІХ ст. у етнографічній літературі виходить друком стаття А. Потебні Потебня А.Переправа через воду как представление брака / Потебня А.А. // Слово и миф. -- М.: Правда, 1989. -- С. 553--565., у якій розглядається питання символіки мантичного звичаю «ставити місток», але у етнологічний науці це питання досі залишається недостатньо зясованим. Низкою науковців призбирано лише фактографічні відомості про локальні різновиди цього способу ворожіння, а спеціальні дослідження окресленого явища відсутні. На сьогодні є лише аналітична розвідка Л. Виноградової Виноградова Л.Н. Девичьи гадания о замужестве в цикле славянской календарной обрядности (западно-восточнославянские параллели) / Л.Н. Виноградова // Славянский и балканский фольклор. Обряд.Текст. -- М. : Наука, 1981. -- С. 13--43., у якій вона, вивчаючи дівочі ворожіння стосовно шлюбу в календарній обрядовості словянських народів, приділила увагу мантичним обрядодіям із водою.

Серед праць сучасних українських дослідників, що займаються дослідженням проблематики ворожінь, варто згадати спеціалізовані публікації Олени Серебрякової. Зокрема, у статті «Традиційна ворожба з кільками…» Серебрякова О. Традиційна ворожба з кілками: Ритуально-магічний аспект /Олена Серебрякова // Народознавчі зошити. - 2012. - №4. - С. 664 - 670. автор знайомить читачів з деякими варіантами гадань з кілками, які побутували на різних теренах України, пояснюючи суть та походження цього ворожіння.

У іншій своїй статті «Водна» символіка…» Серебрякова О. «Водна» символіка мантичного звичаю «ставити місток» / Олена Серебрякова // Народознавчі зошити. - 2013. - №6. - 994 - 998 с. Серебрякова розповідає про дивініції, за допомогою яких намагалися передбачити свою подальшу долю та про здійснення обрядодій, які викликали «віщий» сон. Зокрема особлива увага приділяється мантичному звичаю «ставити місток».

Звукову мантику О. Серебрякова розглядає у роботі «Дядьку,як Вас звати….» Серебрякова О. «Дядьку, як Вас звати?» (Перший зустрічний передвісник імені судженого) / Олена Серебрякова // // Народознавчі зошити. - 2013. - № 3. - 495 - 499 с.. У статті аналізується матримоніальні ворожіння, що будуються на інтерпретації імені першого зустрічного.

Структурно робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури. У першому розділі «Прикмети та гадання спрямовані на добробут сімї» дано загальну характеристику прикметам та гаданням, що дозволяють визначити чи благополучний буде для сімї прийдешній рік. У другому розділі «Гадання та прикмети про одруження», що складається з двох підпунктів: «Визначення особи нареченого» та «Час одруження», автор проаналізує прикмети, ворожіння, магічні та мантичні дії, що дозволяють дівчатам довідатися про своє майбутнє: чи в парі вони будуть, хто буде їхнім судженим чи щасливі вони будуть та ін.

Делись добром ;)