Вступ

Терномпіль -- місто у західній частині України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. У Тернополі перетинаються важливі автомобільні та залізничні шляхи. Єдине місто обласного значення Тернопільської області. До 1944 року місто мало назву Тарнополь або Тарнопіль.

Засноване у 1540 році Яном Тарновським. До 1569 року належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства. У 1569--1772 роках у складі Теребовлянського повіту Подільського воєводства; у 1772--1810, 1815--1867 -- центр Тернопільського округу у складі Королівства Галичини та Лодомерії, 1810--1815 -- Тернопільського краю Російської імперії, з 1867 до 1939 -- адміністративний центр Тернопільського повіту у складі різних держав: Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРС, Другої Речі Посполитої. З 1920 -- адміністративний центр воєводства, від 1939 -- області. Наприкінці 1918-го до 2 січня 1919 року Тернопіль був столицею ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 року маріонеткового більшовицького державного утворення -- Галицької СРР. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 -- липень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».

Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар з її зображенням знаходився у Домініканському костелі -- нині церкви Непорочного зачаття Матері Божої.

Населення -- 217 706 осіб (2008). Тернопіль займає площу 5852 га, 231 вулицю, 5 майданів, понад 1020 будинків.