Бібліотека і краєзнавство
5. Використовування краєзнавчої бібліографії
В даний час краєзнавчі знання і відповідно краєзнавча література як носій цих знань починають все сильніше виконувати крім традиційних функцій функції екологічні, наукові, виробничі. Тому виникає потреба в різних способах роботи з краєзнавчою літературою.
ЦБ є центром краєзнавчого довідково-бібліографічного обслуговування як для читачів власної бібліотеки, так і для читачів бібліотек-філіалів і інших бібліотек. Всі краєзнавчі запити, що не отримали задовільної відповіді в ЦБ, перенаправляються у відділ краєзнавчої літератури ОУНБ, а у разі потреби - в бібліотеки федерального рівня. Всі співробітники центральної бібліотеки беруть участь в краєзнавчому довідково-бібліографічному обслуговуванні і ведуть облік запитів і відповідей, що поступають.
ЦБ ведуть краєзнавче бібліографічне інформування, тобто систематично інформують читачів про краєзнавчі документи і місцеві видання, знов що поступили до її фондів.
Форми краєзнавчого бібліографічного інформування:
підготовка бібліографічних списків нових надходжень (ЦБ області випускають, наприклад, "Бюлетені нових надходжень", де дається інформація, у тому числі і про краєзнавчі документи);
організація виставок нових надходжень;
підготовка бібліографічних оглядів нових надходжень;
розсилка або передача сповіщень про окремі краєзнавчі документи і місцеві видання, що знов поступили.
ЦБ формує систему краєзнавчих бібліографічних допомог, яка охоплює всі сторони життя краю і задовольняє всі види потреб в краєзнавчій інформації. ЦБ виступає як укладач краєзнавчих рекомендаційних бібліографічних допомог про район, місто.
Типологія користувачів краєзнавчих документів.
Організувати належним чином обслуговування в бібліотеці неможливо без знання основних груп читачів, що користуються послугами бібліотеки. В основі диференціації читачів лежить, як відомо, облік їх загальноосвітнього рівня, професійних інтересів, психологічних і вікових особливостей.
В індивідуальній і масовій роботі з краєзнавчою літературою необхідно враховувати інтереси таких груп читачів, як:
керівники всіх рангів (тематичний діапазон інформаційних потреб їх відрізняється широтою, при цьому чим вище ранг керівника, тим многоаспектні його інформаційні потреби);
фахівці, зайняті в різних галузях народного господарства, науки, культури (на зміст інформаційних потреб фахівців істотний вплив надає область науки або галузь виробництва, в якій вони працюють, а також місце роботи, посада і т.д.).
Ведучи індивідуальну краєзнавчу роботу з користувачами бібліотеки, потрібно мати уявлення про їх рівні пізнання краю, бо це важливий показник краєзнавчого розвитку особи. Він виступає для бібліотекаря орієнтиром в здійсненні індивідуального підходу до кожного читача і у вдосконаленні всієї краєзнавчої роботи, направленої на формування і розвиток соціокультурних краєзнавчих потреб читачів. Можна виділити наступні рівні пізнання свого краю у читачів бібліотеки:
нульовий - про край немає ні емпіричних, ні теоретичних знань (наприклад, у тільки що що вїхали на територію краю людей, ніколи раніше в ньому не проживаючих);
емпіричний - наявність лише житейських пізнань про край;
теоретичний - наявність лише теоретичних знань про край;
теоретико-емпіричний - поєднання і взаємодія в свідомості як теоретичних, так і емпіричних знань про край.
У різних категорій читачів інтерес до краю має різну спрямованість, зокрема, він викликаний таким чинником, як ступінь звязку з краєм. Специфіка, особливості цього інтересу виявляються не зовсім однаково у тих, хто:
народився і постійно живе в краю (бібліотечна задача - допомога у вивченні, осмисленні особливостей краю, його історії, економіки, культури);
прибув в даний край на деякий час (бібліотечна задача - забезпечувати ознайомлення з краєм і його визначними памятками);
недавно переїхав в край на постійне місце проживання (бібліотечна задача - допомогти адаптації в нових умовах, знаходженню звязків, спільності з місцем, звідки людина приїхала);
повернувся на батьківщину предків після тривалої відсутності (бібліотечна задача - розвиток прагнення до відновлення знань про край).
Перераховані читацькі групи не вичерпують всіх можливих варіантів диференціації читачів і не виділяються в стабільні групи разом з тими основними категоріями читачів, відповідно до яких створюється в бібліотеці структура обслуговування.