3. Сабатинівська культура

Памятники сабатинівської культури в Криму в основному представлені поселеннями. Виділення похоронних сабатинівських памяток в Криму так само актуальне і складно, як і для всього Причорноморя. В.В. Отрощенко зазначає, грунтуючись на матеріалах степового Причорноморя, про відсутність істотних відмінностей у поховальному обряді сабатинівців та бережнівсько-маївської зрубної культури, їх близькість [Отрощенко 2001, с. 107]. На користь висловленого положення свідчить і виявлене на Кіровському поселенні сабатинівської культури поховання, в якому кістяк лежав в сильно скорченому положенні головою на схід. Тому цілком імовірно, що значна кількість інтерпретується як бережнівсько-маївська зрубна культура поховань, може відноситься і до сабатинівської культури.

Швидше за все, до поховальних комплексів цього часу відносяться Сусанине, Крилівка Первомайського району. Характерною для виявлених в них посудинах рисою є орнаментація валиком, які проходять під самим краєм вінця [Колотухин 2003, с. 106]. Посудина з Сусанине має незімкнуті, що заходять один за одного кінці, а валики двох інших розчленовані відповідно прямими насічками і пальцевими вдавлениями.

Ранньосабатинівським горизонтом датується знайдений у кургані біля с. Криловка Первомайського району набір бронзових речей. В цілому бронзові вироби отримують більш широке поширення.

Таким чином, деякі дослідники відзначають в Криму довгострокове, мирне співіснування носіїв зрубної і сабатинівської культур. Не виключено і злиття цих культур, що відбилося у поховальному обряді і матеріальному оформленні. При цьому сабатинівська культура є автохтонною, генетично повязаною з попередніми різними групами багатоваликової кераміки, а носії зрубних традицій розглядаються як мігранти, які переселилися до Криму з степового Причорноморя.